Експериментальне дослідження самостійності молодших школярів як необхідного елементу самоосвіти

Педагогіка » Формування у молодших школярів самостійності в процесі роботи з дитячою книжкою » Експериментальне дослідження самостійності молодших школярів як необхідного елементу самоосвіти

Сторінка 2

Дослідження велися на емпіричному рівні: фіксувалися і зіставлялися в основному результати підготовки читачів; методом спроб і помилок коректувалися змістові і організаційні форми керівництва самостійним дитячим читанням. Від констатації отриманих даних ми неухильно просувалися до відшукання прихованих причин, до з'ясування недостатніх у підготовці самостійного читача ланок і зв'язків.

З трьох важливих аспектів, у яких самостійна діяльність може і повинна розглядатися педагогічною наукою, раніше інших об'єктів вивчення став аспект відтворення тексту читачем, оскільки, саме у цьому добре проглядаються нові показники рівня сформованості самостійної читацької діяльності, які легко вирахувати: як учень орієнтується у колі книг і які знання здобув сам. Так починають формуватися елементи самостійної діяльності як етап оволодіння умінням самостійно працювати у цілому. Більш скромні результати досягнуті при вивченні самостійності у аспекті безпосередньої роботи учня на уроці, оскільки тут прихованим від активного спостереження є не тільки сам процес, але і показники його сформованості: здатність до швидкого орієнтування у змісті завдання – з першої фрази, з заголовка, з задуму; глибина усвідомлення, тобто бачення прихованого між рядків, до розмірковування над прочитаним, до особистого, безпосереднього переживання, думок і висновків на основі проведеної роботи.

На кінець, третій аспект – розуміння учнями суспільного і особистого значення самостійності у його житті, особливо у процесі роботи з книгою – робить свої перші кроки. Рівень розробки питань, які частіше поставали і розв'язувалися у дослідженні цього плану, не виходили за межі елементарної констатації фактів, що відображають реальний стан справ у різних умовах, серед окремих груп школярів, які лягли в основу аналізу зібраних фактів, достатньо об'єктивних і реальних.

Переважно при оцінці рівня готовності читача до самостійної роботи із читання, як необхідного елементу самоосвіти враховували два показники:

Хто допоміг учневі зорієнтуватися у проведеній роботі.

Як часто він звертається до книжки як до джерела додаткових знань (активний він учасник процесу роботи чи ні).

Два вище названі показники самостійності не відображають дійсної самостійності читача у даному аспекті самостійної діяльності і не свідчать про ідеальність самої роботи. Дійсно, кожен із нас, а кваліфікований читач неодмінно, бере для читання книги, рекомендовані суспільством (класику, новинки, про які пишуть у газетах, журналах повідомляються у спеціальних списках, картотеках і т.д.) або окремими людьми (родичами, товаришами, знайомими). І самостійність учня, його кваліфікація проявляються у даному випадку зовсім не в тому, кого він взяв у радники (і тим більше не в тому, що він не бере до уваги чиїсь поради), а у тому чи здатний він (учень) самостійно застосувати отримані ним знання у своїй роботі. Якщо ж він не здатний, то знання можуть виявитися недоречними у даній ситуації. Останні дослідження вчених довели, що саме при таких умовах у всіх без винятку школярів за чотири роки навчання формуються основи необхідного для кваліфікаційного читача особистої якості – самостійності у роботі і читанні.

Наше дослідження передбачало вивчення змісту даного явища, виявлення його закономірностей з метою визначення шляхів і засобів керування цим процесом. Продумуючи проблему самостійної роботи переконалися, що змістом дослідження повинен стати процес взаємодії читача, що володіє зачатками самостійності, з книгою і світом книг. Дійсно, якщо виходити із того, яку роль і місце відіграє самостійна робота на уроках позакласного читання розумієш, що без прагнення учня більше знати, а. це безумовно процес самоосвіти, неможливо говорити про будь-яку самостійність у процесі уроків. Лише у пошуку дитина робить самоаналіз, самооцінку набутих знань. Ще М.О. Рубакін зазначав, що будь-якій дитині слід ритися у книжках при будь-якому зручному випадку. Намагайтесь перелистати і переглянути на своєму віці якомога більше різних книг. Ритися у книжках – це те саме, що шукати для себе необхідну книгу. Не підійшла одна – шукай другу, а то і третю, четверту, десяту і так далі, Шукай до того часу, поки не знайдеш потрібної.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Особливості навчання шестирічних першокласників
Шість років – це вік, коли дитина починає усвідомлювати себе серед інших людей, коли вона обирає позицію, з якої виходитиме під час вибору поведінки. Шестирічна дитина вже може свідомо керувати своєю ...

Характеристика шляхів навчання діалогічного мовлення
Існують різні шляхи навчання діалогічного мовлення, з яких можна виділити два основні. Перший шлях – «згори вниз» - навчання діалогічного мовлення розпочинається зі слухання діалогу зразка з його под ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net