Керування пізнавальною діяльністю студентів

Педагогіка » Підвищення ефективності самостійної роботи студентів, як проблема вищої школи » Керування пізнавальною діяльністю студентів

Сторінка 1

Керування пізнавальною діяльністю студентів є однією з найголовніших проблем, що стоїть перед викладачем. Ця проблема, містить у собі і задачі стимулювання пізнавального і професійного інтересу в студентів, і активізацію роботи студентів на самій лекції, керування цією роботою, і, нарешті, організація самостійної роботи студентів за матеріалами лекції. Усі ці задачі вирішуються за допомогою цілого комплексу методичних прийомів.

Методи активізації пізнавальної діяльності

Метод проблемних ситуацій. Проблемна ситуація визначається в літературі як психічний стан розумової взаємодії суб'єкта (студента) з об'єктом пізнання, стан, що характеризується потребою і зусиллями студента знайти, "відкрити" і засвоїти нове, ще невідоме для нього знання, необхідне для вирішення навчальної проблеми.

Проблемна ситуація має логічну форму пізнавальної задачі, що фіксує деяке протиріччя в її умовах і завершуються питанням (питаннями), що це протиріччя фіксує. Невідомим є відповідь на питання, що розв’язує протиріччя, яке студент переживає як інтелектуальне ускладнення. Прилучення студентів до історії і логіки розв’язання цих протиріч є прекрасною школою розвитку самостійного, творчого мислення студентів, активізації пізнавальної діяльності, розвитку пізнавального інтересу.

Метод активізуючих питань. Для активізації мислення студентів, зосередження їхньої уваги, лектор може ставити перед аудиторією активізуючи і риторичні питання. Після деякої паузи викладач залучає для відповідей на активізуючи питання студентів, за бажанням чи викликає персонально конкретного студента. Запрошення за бажанням більш доцільне, тому що при цьому імовірність одержання правильної і повної відповіді вища, та й метод є більш демократичним. Виклик конкретного студента, як правило, пов'язаний із виховним аспектом. Викладачу варто прокоментувати відповіді, крім того, необхідно обов'язково домогтися правильних відповідей, у крайньому разі − відповісти самому на поставлене питання.

На риторичні „запитання” (це так звана риторична фігура, прийом і ніщо інше, як твердження у формі питання, мета якого − мобілізувати увагу аудиторії, прикрасити мову) викладач після короткої паузи відповідає сам.

Метод діалогу. Діалог на лекції, як обмін думками між викладачем і аудиторією, заснований на використанні проміжної, викладеної на деякому етапі лекції навчальної інформації. Організація діалогу ґрунтується, як правило, на трьох питаннях:

яку інформацію ми вже одержали?;

до чого ми прагнемо у своїх діях, чи досить наявної інформації для досягнення мети?

яким чином можна використовувати отримані результати, щоб досягти мети?

Організовуючи діалог, необхідно забезпечити повну довіру, варто створити ситуацію, коли кожен студент хоче поділитися своєю думкою з викладачем, не боячись висловити навіть невірне судження. Адже головне в діалозі − збудити інтерес до даної проблеми, увімкнути механізми мислення, а, домігшись цього, викладачу легко виправити неправильні відповіді студентів у короткому резюме і, якщо потрібно, додатково пояснити матеріал.

Навмисна помилка. Досвідчені викладачі для посилення прагнення студентів до навчальної інформації рекомендують зрідка застосовувати навмисні помилки. Навмисні помилки не мають нічого спільного з помилками, пов'язаними з недостатнім володінням викладачем навчальним матеріалом чи через неуважність.

Навмисні помилки можна розділити на два типи:

помилки, що активізують, створюються з метою включення механізму мислення студентів для переробки навчальної інформації в процесі спільного відшукання помилки. Така "помилка" повинна ретельно готуватися і продумуватися. Отже, "помилка" створена. Далі викладач повинний залучити всю аудиторію до її пошуку. Не викладач шукає "помилку" і студенти спостерігають за його діями, а навпаки. Для цього лектор звертається до аудиторії за "допомогою" у пошуку помилки. Студенти, як правило, активно включаються в "надання допомоги професору", тим самим вирішуючи поставлені викладачем завдання активізації пізнавальної діяльності студентів. Звичайно, цей прийом припустимо використовувати рідко, однак, з його допомогою іноді можна обіграти і випадково допущену помилку, наприклад, при висновку чи в формулі.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Мета, зміст і засоби навчання діалогічному мовленню на іноземній мові
При навчанні іноземної мови ставлять дві мети: комунікативна – формування вміння користуватися вивченням іноземної мови як засіб спілкування і науково-виховна – забезпечує загальну освіту і виховання ...

Основні переваги перевірки знань студентів за тестами
1. Швидкість обробки одержаних результатів. Врешті-решт, за умови відпрацьованої технології можна довести цей процес до повністю автоматизованої перевірки із забезпеченням максимальної об’єктивності. ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net