Характеристика основних ознак культури мовлення

Різноманітність (багатство) мовлення – це вираження однієї і тієї самої думки, одного і того самого граматичного значення різними способами і засобами.

Естетичність мовлення – це естетична привабливість мовлення, вдале використання естетичних потенцій мови (тон, темп, звучність), наявність образних висловів, приказок, доречних фразеологічних зворотів, цитат; поєднання вербальних і невербальних (жести, міміка, рухи, поза) засобів спілкування.

Чистота мовлення – це відсутність у ньому нелітературних елементів: у орфоепії – правильна літературно-нормативна вимова, відсутність інтерферентних явищ (акценту, змішувань); у словнику – відсутність діалектизмів, слів-паразитів тощо; в інтонації – відсутність брутальних, лайливих, ліцемірних наток, відповідність інтонації, змістові та експресії висловлювання.

Доречність мовлення, за Н.Д. Бабіч, поєднує в собі точність, логічність, виразність, чистоту, відповідає ситуації спілкування, організовує мовлення відповідно до мети висловлювання.

Культура мовлення формується, розвивається і проявляється в процесі спілкування в мовленнєвій діяльності. Культурі рідного мовлення потрібно вчити з дитинства в процесі навчально-мовленнєвої діяльності.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Аналіз дефініції міжособистісні стосунки. Особливості, види прояву у дошкільників
Найбільш поширеним підходом до розуміння міжособистісних відносин дошкільнят є соціометричний. Міжособистісні відносини розглядаються при цьому як виборчі уподобання дітей у групі однолітків. У числе ...

Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду
Фізичний розвиток – це закономірний процес становлення і зміни форм і функцій організму людини, який здійснюється під впливом умов життя, зокрема фізичного виховання. Фізичний розвиток залежить не ли ...