Різноманітність (багатство) мовлення – це вираження однієї і тієї самої думки, одного і того самого граматичного значення різними способами і засобами.
Естетичність мовлення – це естетична привабливість мовлення, вдале використання естетичних потенцій мови (тон, темп, звучність), наявність образних висловів, приказок, доречних фразеологічних зворотів, цитат; поєднання вербальних і невербальних (жести, міміка, рухи, поза) засобів спілкування.
Чистота мовлення – це відсутність у ньому нелітературних елементів: у орфоепії – правильна літературно-нормативна вимова, відсутність інтерферентних явищ (акценту, змішувань); у словнику – відсутність діалектизмів, слів-паразитів тощо; в інтонації – відсутність брутальних, лайливих, ліцемірних наток, відповідність інтонації, змістові та експресії висловлювання.
Доречність мовлення, за Н.Д. Бабіч, поєднує в собі точність, логічність, виразність, чистоту, відповідає ситуації спілкування, організовує мовлення відповідно до мети висловлювання.
Культура мовлення формується, розвивається і проявляється в процесі спілкування в мовленнєвій діяльності. Культурі рідного мовлення потрібно вчити з дитинства в процесі навчально-мовленнєвої діяльності.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Педагогічні
можливості екскурсій
Інформація про педагогічні можливості екскурсій має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки допоможе вчителеві правильно визначити їх місце в системі інших форм навчальних занять під час ...
Психолого-педагогічні передумови використання задач у початковій школі
Урок математики це не просто урок, на якому вчаться рахувати, складати вирази і розв’язувати задачі, а це ще й потужний механізм, який розвиває у дитини такі психологічні показники як логічне мисленн ...