Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

Казка упродовж останніх років стала об’єктом дослідження фольклористики, літератури, педагогіки, психології, лінгводидактики.

Досліджувалися різні її аспекти: жанрові особливості різних видів казок (В.О. Бахтіна, О.Ю. Бріцина, Н.О. Ведернікова, Є.М. Дунаєвська, Є.В. Померанцева та інші); сприймання та розуміння казки дітьми (В.М. Андросова, Н.Ф. Виноградова, Л.М. Гурович, О.В. Запорожець, Н.С. Карпинська, Г.М. Леушина, О.І. Соловйова, В.М. Теплова, П.М. Якобсон та інші); казка, як засіб виховання. (М.М. Коніна, Є.Д. Радіна, О.І. Соловйова, С.А. Литвиненко, У.П. Усова та інші); вплив казки на мовленнєвий розвиток дитини (С.А. Алієва, Н.С. Карпинська, Н.Н. Насрулаєва).

Фольклористика розглядає казку за типом поетичної архітектоніки як специфічний епічний, прозаїчний, сюжетний жанр, як епічне оповідання чарівно-фантастичного, алегоричного або соціально-побутового характеру зі своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних та сатиричному викриттю негативних образів, часто гротескному зображенню їх взаємодії.

З погляду вчених-фольклористів (Н.О. Ведернікова, Л.Ф.Дунаєвська, Є.В. Померанцева та інші), казка характеризується своєрідними жанровими особливостями: в фольклорному процесі казка формується як твір усний, і тому має особливий стиль, сюжет і усталену композиційну будову. Сюжети казок завжди викінченні, стислі, багатоепізодичні, з драматичним напруженням, чіткістю, динамічним розвитком подій.

Дослідники народних казок виділяють у поетичній системі казок такі основні художні засоби: гіперболу (у рукавичці вміщується аж семеро звірів): ретардацію (лисиця тричі умовляє півня, або тричі обдурює діда коза-дереза); градацію, яка досягається ретардацією з наступною гіперболізацією часу й простору (лисиця вперше несе півня не далеко, вдруге – далі, в третє – зовсім далеко); числову символіку.

Для мовного стилю казок більш характерне вираження дії, ніж якості: широко використовується дієслово і дуже рідко прикметники. Опис у казці – явище рідке, і якщо має місце, то досягається традиційним засобом і постійними епітетами. Значну роль відіграє звукова організація мови. Найбільш висока її форма – загальний пісенний тон, що досягається постійною ретардацією тексту, римованими фразами, включення у текст оповідей, пісень, наспівок, найпростіших форм звукової організації – звукових повторів та звуконаслідувань. Усі перелічені ознаки, зумовлені найголовнішою особливістю жанру – характером художньої вигадки, яка поєднує у собі дві функції – ідейну та естетичну.

Естетична функція виявляється в яскравому, динамічному, романтичному зображенні подій, розважальності, гіперболізації фізичних та духовних якостей персонажів, тому психологічному впливові на слухача, який викликає у них співпереживання, тривогу, радість. „Ідейна функція казки полягає у перемозі добра над злом. Образи казки узагальнені, кожен з них – символ”, підкреслює С.В. Мишанич. Важливою рисою казкових героїв є їх традиційність, як втілення етичного й соціального досвіду народу. В них закріплено своєрідний фольклорний погляд на явища дійсності, тому казкові персонажі досить стійкі в основних своїх якостях.

Казка здійснює суттєвий вплив на розвиток дитячої мовленнєвої творчості. Ця проблема набула свого розвитку в дослідженнях С.К. Алексієвої, Є.А. Короткової, Є.А. Шибицької, Л.І. Фесенко і інші.

В працях (Р.І. Жуковської, А.В. Запорожець, Н.С. Карпинської) показано, що дошкільники, слухаючи народну казку вірять всьому, що в ній відбувається, стають ніби співучасниками подій, хвилюються за персонажі, радіють їх успіхам, засмучуються невдачам. Досягти того, щоб сприйняття казки стало “вдумливим” набагато важче.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Програма курсу «Козаче військове мистецтво»
Козаченята Міцне здоров’я, фізичний розвиток, сила і мужність козаків як необхідні передумови майстерного володіння зброєю: луком, списом, шаблею, рушницею та ін. Військова доблесть і звитяга, винахі ...

Переваги і недоліки комп'ютерних повчальних систем
Проблеми комп'ютеризації навчання можна розглянути з боку об'єктивних і суб'єктивних чинників. Об'єктивні чинники. До цієї групи проблем можна віднести: недолік необхідного комфорту при роботі з ПК ( ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.educationua.net