Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Сторінка 3

Казка складає словесні картинки людського життя. Вчинки, почуття, думки людей, їх відношення, події, які з ними відбуваються, предмети, які їх оточують, – все це відображено в слові, яке несе в собі номінативно-зображувальне і емоційне значення.

В старшому дошкільному віці сприйняття характеризується фрагментарністю. При яскравому емоційному сприйманні діти цього віку слухають казку з відпочинком, відволікаючись від часу, мало уважні до кожного слова художнього тексту. Вони не вміють ясно і чітко виложити свої думки і почуття відносно прочитаної казки.

Чудодійним методом розвитку мовлення дітей називав В.О. Сухомлинський казку. За його словами, це “свіжий вітер, що роздуває вогник дитячої думки і мови”. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем, відкликається на події та явища навколишнього життя, висловлює ставлення до них. Початкове виховання дитини відбувається також у казці.

В.О. Сухомлинський намагався розповідати казки дітям на лоні природи, поєднуючи спостереження з виявами фантазії. Це “Казка про Сонце”, “Казка про хмарину”, казки “Про Бабу-Ягу”, “Про жайворонка”, “Про Темінь і Сутінок”. Емоційне сприймання казки підсилюється і своєрідним казковим оточенням.

Казка є найпопулярнішим видом усної творчості, її полюбляють не тільки діти, а й дорослі.

Казки є тим неоціненим духовним багатством, у якому з найбільшою силою виявилися сподівання і надії народних мас. Українські казки, як і казки інших народів, відомі з найдавніших часів. Про це свідчить їх зміст. Проте збирання і дослідження українських казок почалося порівняно пізно. Першим збірником казок була книга Й. Бодянського “Наськи українськи казки. Запорожця Іська Материнки”, вона з’явилася в 1835 році.

З різних років батьки, вихователі розповідають дитині казки. Казка є мудрим наставником, вона навчає дітей, виховує в них кращі риси характеру, допомогає оцінити добрі і погані вчинки людей, вчить співчувати добру або засуджувати зло. Мова казки проста, чітка, локанічна. Часто описи в казці замінюються епітетами, подвійними дієсловами, прикметниками (“тягне-потягне”, “велика-превелика”), часом один епітет казки створює цілу картину пейзажу (“за крутії гори, за бистрії води…”, “краснеє літечко”). Казка наділяє героїв призьвиськами-епітетами, які завжди подобаються дітям: “зайчик-лапанчик”, ”вовчик-братик”, “кіт-воркіт”, “лисичка-сестричка” тощо. У казках для дітей коза співає козенятам, щоб відчинили, співає пісеньку колобок. Повторення в казках подобаються дітям, вони краще запам’ятовують зміст.

Дуже велике значення К.Д. Ушинський приділяв казці. Вчений психологічно обґрунтував, чому саме так подобаються дітям казки. Він пояснює це особливостями дитячої уяви, надзвичайною вразливістю дитячого мозку. Крім, того за його словами обмежений досвід дитини, вузьке коло знань спричиняють дитину вірити у надзвичайне, сприймати казкових героїв як реальних діючих осіб, співчувати їм.

К.Д. Ушинський назвав казки “першими блискучими спробами” створення народної педагогіки і вважав, що навряд чи хто-небудь був би спроможний “змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу.”

К.Д. Ушинський зазначав: “Я рішуче ставлю народну казку недосяжно вище від усіх оповідань, написаних спеціально для дітей освіченою літературою. У народній казці велика, сповнена поезії дитина-народ розповідає дітям про свої дитячі мрії і принаймні наполовину вірить сама в ці мрії”.

Педагог дав і методичні вказівки, як краще використовувати казку: одну й ту саму казку потрібно читати дитині декілька разів і знову до неї повертатися крім того, дітей самих слід залучати до самостійного розповідання казок. Методика розповідання казки, за К.Д. Ушинським, повинна бути такою. Починає казку дитина з добре розвиненим мовленням, діти слухають, помічають, що вона пропустила, чи розповіла не так, як треба і доповнюють мовця, виправляють.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сутність, види, особливості творчих завдань для розвитку дітей старшого дошкільного віку
Серед шляхів розвитку пізнавальної активності, самостійності, творчості, самореалізації дітей у деяких дослідженнях учених підкреслюється необхідність використання в роботі з дошкільниками різноманіт ...

Інноваційні процеси в педагогічній системі вищої освіти як продуктивний механізм реформування системи професійної підготовки
Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури показує, що в переважній більшості розвинених країн активно висловлюється думка про вичерпаність існуючої просвітительської моделі освіти й наближення ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net