Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Сторінка 5

Діалогізована оповідь казки схожа на коротеньку пісеньку, яку можна легко проспівати. Ця особливість народної казки дає можливість легко інсценізувати її.

У казках олюднюються звірі, птахи, явища природи, які розмовляють людською мовою.

Є в казці гіперболізація (перебільшення): у маленьку дідову рукавичку вміщується багато різних звірів; ретардація (уповільнення): лисичка тричі умовляє півника відчинити віконце.

Казка має традиційні зачини і кінцівки, які обрамляють оповідь, дають установку на вигадку.

Основними художніми засобами в жартівливих та сатиричних казках є дотеп, іронія, карикатура, гротеск, прийоми контрасту, зіставлення, алогізму тощо.

Складовими чинниками казок є численні прислів’я, приказки, приповідки, загадки, сновидіння, забобони, повір’я, скоромовки, лічилки, нісенітниці, каламбури, які надають народній мові барвистості та образності.

Для мовного стилю казок більш характерне вираження дії ніж якості: широко використовується дієслово і дуже рідко прикметники. Опис у казці – явище рідке, і якщо має місце, то досягається традиційним засобом і постійними епітетами. Значну роль відіграє звукова організація мови. Найбільш висока її форма – загальний пісенний тон, що досягається постійною ритмізацією тексту, римованими фразами, включенням у текст оповідей, пісень, наспівок, найпростіших форм звукової організації – звукових повторів та звуконаслідувань.

Казка складає словесні картинки людського життя. Вчинки, почуття думки людей їх відношення, події, які з ними відбуваються предмети, які їх оточують, - все це відображене в слові, яке несе в собі номінативно-зображувальне і емоційне значення.

Казка захоплює дитину своїм змістом, збуджує уяву, фантазію, але й водночас розширює її життєвий кругозір, дає її уявлення про мораль, справедливість, про необхідність боротись і з злом. Це визначає ідейний зміст казок, характер їх сюжетів, образів, деталей розповідання, мову [8, c.88].

Вчені вказують, що в усіх казках є елементи дійсності. Саме ця особливість казки містить у собі багатющі виховні можливості.

Ототожнюючи себе з героями казок, дитина вбирає в себе ідеї гуманізму, героїки. Вона радіє щасливому закінченню казки, перемозі, справедливого чесного, безстрашного героя, нагородженю за стійкість, працелюбність; через казку знайомиться з яскравістю, барвистістю, виразності рідної мови. Слухаючи казку, діти радіють, що дівчинка Маша втекла зі своїм братиком від Баби-Яги, що швидка річка сховала їх від гусей-лебедів під стрімкий бережечок, що яблунька “закрила їх гілками, прикрила їх листочками”, що рукодільницю Дід Мороз наділив щедрими дарунками, а Ледащицю примусив горювати, що Хавронечка одержала нагороду за свою працьовитість, а сестриця Оленка і братик Іванко стали жити-поживати.

Діти не тільки засвоюють суть казки, а й запам’ятовують повтори, етапи, типові казкові звороти, тобто відчувають красу форми, своєрідність стилю, переносять у свою мову те, що вони запам’ятали.

В історичному плані казки – явище досить пізнє. Передумовою їх створення у кожного народу був розклад первіснообщинного ладу та занепад міфологічного світогляду, коли в свідомості людей відбувся “художній вибух”, внаслідок якого релігійно-магічний зміст обрядів та міфів еволюціонував у поетичну форму казок. Визначити історичні межі народження казок неможливо, оскільки вони “належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, яких не досягає жодна людська історія”.

У ті далекі часи казка виконувалася з магічною метою – накликати долю, достаток, щасливі долі, забезпечити перемогу в бою, уберегтися від смерті чи хвороби. Розповідь казки була елітарною справою, яку натхненно виконували волхви, Велесові внуки, діти Боянові з непохитною вірою в магію рідного священного слова, перед якими трепетали духи зла, зупинялася смерть, розверзалися небеса, німіли звірі. Незвичайні герої тут діють у вирії незвичайних подій та явищ природи. Казка сприймалася пращурами як священнодійство; за словами І. Березовського, ймовірно, що вона “була у ті далекі часи певною мірою зв’язана з міфами, з різними соціальними інститутами, ритуальними відправами, обрядами та всілякими забобонами, відзначалися своїми жанровими особливостями, функціональними рисами і в цілому була не такою, як вона відома нам нині”. Згодом втратилися її ритуальний характер, магічний зміст, і вона почала виконувати естетично-розважальну чи інформативно-дидактичну функцію житті людей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Відмінні особливості в освітніх та корекційних програмах навчання дітей грамоті
Програма корекційного навчання дітей, маючих недоліки в мовленнєвому розвитку, побудована з урахуванням психічних процесів та мовленням, зі всіма її компонентами: вимовою, звуко – буквеним аналізом, ...

Педагогічний досвід формування екологічної культури молодших школярів
Одним із завдань нашого дослідження було вивчення масового педагогічного досвіду формування екологічної культури молодших школярів. Під поняттям «педагогічний досвід» розуміють сукупність знань, умін ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net