Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Українська народна казка як засіб розвитку мовлення дітей

Сторінка 5

Діалогізована оповідь казки схожа на коротеньку пісеньку, яку можна легко проспівати. Ця особливість народної казки дає можливість легко інсценізувати її.

У казках олюднюються звірі, птахи, явища природи, які розмовляють людською мовою.

Є в казці гіперболізація (перебільшення): у маленьку дідову рукавичку вміщується багато різних звірів; ретардація (уповільнення): лисичка тричі умовляє півника відчинити віконце.

Казка має традиційні зачини і кінцівки, які обрамляють оповідь, дають установку на вигадку.

Основними художніми засобами в жартівливих та сатиричних казках є дотеп, іронія, карикатура, гротеск, прийоми контрасту, зіставлення, алогізму тощо.

Складовими чинниками казок є численні прислів’я, приказки, приповідки, загадки, сновидіння, забобони, повір’я, скоромовки, лічилки, нісенітниці, каламбури, які надають народній мові барвистості та образності.

Для мовного стилю казок більш характерне вираження дії ніж якості: широко використовується дієслово і дуже рідко прикметники. Опис у казці – явище рідке, і якщо має місце, то досягається традиційним засобом і постійними епітетами. Значну роль відіграє звукова організація мови. Найбільш висока її форма – загальний пісенний тон, що досягається постійною ритмізацією тексту, римованими фразами, включенням у текст оповідей, пісень, наспівок, найпростіших форм звукової організації – звукових повторів та звуконаслідувань.

Казка складає словесні картинки людського життя. Вчинки, почуття думки людей їх відношення, події, які з ними відбуваються предмети, які їх оточують, - все це відображене в слові, яке несе в собі номінативно-зображувальне і емоційне значення.

Казка захоплює дитину своїм змістом, збуджує уяву, фантазію, але й водночас розширює її життєвий кругозір, дає її уявлення про мораль, справедливість, про необхідність боротись і з злом. Це визначає ідейний зміст казок, характер їх сюжетів, образів, деталей розповідання, мову [8, c.88].

Вчені вказують, що в усіх казках є елементи дійсності. Саме ця особливість казки містить у собі багатющі виховні можливості.

Ототожнюючи себе з героями казок, дитина вбирає в себе ідеї гуманізму, героїки. Вона радіє щасливому закінченню казки, перемозі, справедливого чесного, безстрашного героя, нагородженю за стійкість, працелюбність; через казку знайомиться з яскравістю, барвистістю, виразності рідної мови. Слухаючи казку, діти радіють, що дівчинка Маша втекла зі своїм братиком від Баби-Яги, що швидка річка сховала їх від гусей-лебедів під стрімкий бережечок, що яблунька “закрила їх гілками, прикрила їх листочками”, що рукодільницю Дід Мороз наділив щедрими дарунками, а Ледащицю примусив горювати, що Хавронечка одержала нагороду за свою працьовитість, а сестриця Оленка і братик Іванко стали жити-поживати.

Діти не тільки засвоюють суть казки, а й запам’ятовують повтори, етапи, типові казкові звороти, тобто відчувають красу форми, своєрідність стилю, переносять у свою мову те, що вони запам’ятали.

В історичному плані казки – явище досить пізнє. Передумовою їх створення у кожного народу був розклад первіснообщинного ладу та занепад міфологічного світогляду, коли в свідомості людей відбувся “художній вибух”, внаслідок якого релігійно-магічний зміст обрядів та міфів еволюціонував у поетичну форму казок. Визначити історичні межі народження казок неможливо, оскільки вони “належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, яких не досягає жодна людська історія”.

У ті далекі часи казка виконувалася з магічною метою – накликати долю, достаток, щасливі долі, забезпечити перемогу в бою, уберегтися від смерті чи хвороби. Розповідь казки була елітарною справою, яку натхненно виконували волхви, Велесові внуки, діти Боянові з непохитною вірою в магію рідного священного слова, перед якими трепетали духи зла, зупинялася смерть, розверзалися небеса, німіли звірі. Незвичайні герої тут діють у вирії незвичайних подій та явищ природи. Казка сприймалася пращурами як священнодійство; за словами І. Березовського, ймовірно, що вона “була у ті далекі часи певною мірою зв’язана з міфами, з різними соціальними інститутами, ритуальними відправами, обрядами та всілякими забобонами, відзначалися своїми жанровими особливостями, функціональними рисами і в цілому була не такою, як вона відома нам нині”. Згодом втратилися її ритуальний характер, магічний зміст, і вона почала виконувати естетично-розважальну чи інформативно-дидактичну функцію житті людей.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Цікаве про педагогіку і навчання:

Сучасні засоби занять фізичною культурою оздоровчої спрямованості
Нині здоров'я людини визнається як один з найважливіших соціальних чинників, що свідчить про загальне здоров'я суспільства, сприятливі екологічні умови, ефективність системи виховання, освіти та орга ...

Творчий проект «Узбекський плов» на уроках трудового навчання
При вивчені у 8 класі розділу кулінарія вчитель може запропонувати учням розробити проект «Узбекський плов» основою якого є пошук інформації в Інтернеті. «Узбекський плов» 8 клас I. Пошуково -дослідн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net