Види українських народних казок

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Види українських народних казок

Сторінка 2

Головним моментом соціально-побутових казок є: суд Правди над Кривдою; антипанські, антикріпацькі, антицарські мотиви; протиставлення бідних багатим; мотив праці; боротьба проти всіляких сил, які заважають щастю простої людини; антирелігійні мотови. У казках про Правду і Кривду Правда завжди перемагає, вона – вічно жива як прагнення та сподівання самого народу, і Кривда обов’язково карається, гине.

Майже в усіх казках протиставляються бідні багатим як зіткнення добра і зла, щедрості і скупості, вдячності і невдячності (“Названий батько”, “Хліб і золото”, “Дарунки з трьох зернин та інші).

В багатьох соціально-побутових казках оспівується мотив праці, ніби перегукуючись з народним прислів’ям “Хто не працює, той і не їсть”.

Соціально-побутові казки спрямовані на заперечення несправедливого і суспільного ладу, експлуатації людини людиною. Вони дають можливість дітям більше дізнатися про історію свого народу, виховують патріотичні почуття.

Предметом оповіді в казці є незвичайні, дивовижні, часом таємничі події, дія ж має пригодницький характер. У жанровому відношенні казки не однорідні (О.Д. Бріцина, В.О. Міллер, Є.В. Померенцева). Так Є.В. Померанцева диференцює казові твори на чотири групи: про тварин, чарівні, авантюрні та побутові, ще й виділяє підгрупи докучливих казок і небилиць.

З погляду Л.Ф. Дунаєвської, класифікація В.О. Міллер найоб’єктивніша та найзручніша, тому є найбільш визначною, найбільш визнаною у вітчизняній фольклористиці. Автор розрізняє казки про тварин, фантастично-героїчні та соціально-побутові.

Питання класифікації казки розглядати чимало вітчизняних та європейських вчених: фінський фольклорист А. Аарне, М. Грушевський, російський дослідник В. Пропп, В. Гнатюк.

А. Аарне класифікував казковий масив так: 1) Казки про тварин. 2) Власне казки: а) чудесні казки, в яких надприродні люди здійснюють надприродні завдання за допомогою надприродних помічників та надприродних предметів; б) казки легендарного характеру; в) казки-новели, що розповідають про сватання до королівни, одруження з королевичем, вірність і зраду, покарання злих жінок, про долю, злодіїв та розбійників; г) казки про дурного чорта та велетня. 3) Анекдоти.

М. Грушевський вважав таку класифікацію недосконалою, оскільки вона могла бути зручною лише для цирку германських казкових тем, а для світового казкового масиву принципово не підходить. Дослідник вважає, що є “казки про звірів; казки про космічні сили; казки про надприродні подвиги (“про щастя”); оповідання про подвиги, осягнені людськими здібностями; оповідання демонологічні”.

Виходячи із цього, українські народні казки за жанровими ознаками можна поділити на казки про тварин, чарівні казки (їх ще називають героїчними чи фантастичними) і соціально-побутові (реалістичні чи новелістичні).

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Використання дитячих музичних інструментів на уроці музики
Прикладом використання на уроках музичних інструментів може служити «Семеро козенят» з опери М. Коваля «Вовк і семеро козенят». Дитяча творчість починається з «обстеження» звукових можливостей інстру ...

Готовність до інноваційної діяльності як важлива професійна якість педагога
Педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують проблеми, пов'язані з необхідністю поєднання інноваційних програм з державними програмами виховання і навчання, співіснування різних ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net