Види українських народних казок

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Види українських народних казок

Сторінка 2

Головним моментом соціально-побутових казок є: суд Правди над Кривдою; антипанські, антикріпацькі, антицарські мотиви; протиставлення бідних багатим; мотив праці; боротьба проти всіляких сил, які заважають щастю простої людини; антирелігійні мотови. У казках про Правду і Кривду Правда завжди перемагає, вона – вічно жива як прагнення та сподівання самого народу, і Кривда обов’язково карається, гине.

Майже в усіх казках протиставляються бідні багатим як зіткнення добра і зла, щедрості і скупості, вдячності і невдячності (“Названий батько”, “Хліб і золото”, “Дарунки з трьох зернин та інші).

В багатьох соціально-побутових казках оспівується мотив праці, ніби перегукуючись з народним прислів’ям “Хто не працює, той і не їсть”.

Соціально-побутові казки спрямовані на заперечення несправедливого і суспільного ладу, експлуатації людини людиною. Вони дають можливість дітям більше дізнатися про історію свого народу, виховують патріотичні почуття.

Предметом оповіді в казці є незвичайні, дивовижні, часом таємничі події, дія ж має пригодницький характер. У жанровому відношенні казки не однорідні (О.Д. Бріцина, В.О. Міллер, Є.В. Померенцева). Так Є.В. Померанцева диференцює казові твори на чотири групи: про тварин, чарівні, авантюрні та побутові, ще й виділяє підгрупи докучливих казок і небилиць.

З погляду Л.Ф. Дунаєвської, класифікація В.О. Міллер найоб’єктивніша та найзручніша, тому є найбільш визначною, найбільш визнаною у вітчизняній фольклористиці. Автор розрізняє казки про тварин, фантастично-героїчні та соціально-побутові.

Питання класифікації казки розглядати чимало вітчизняних та європейських вчених: фінський фольклорист А. Аарне, М. Грушевський, російський дослідник В. Пропп, В. Гнатюк.

А. Аарне класифікував казковий масив так: 1) Казки про тварин. 2) Власне казки: а) чудесні казки, в яких надприродні люди здійснюють надприродні завдання за допомогою надприродних помічників та надприродних предметів; б) казки легендарного характеру; в) казки-новели, що розповідають про сватання до королівни, одруження з королевичем, вірність і зраду, покарання злих жінок, про долю, злодіїв та розбійників; г) казки про дурного чорта та велетня. 3) Анекдоти.

М. Грушевський вважав таку класифікацію недосконалою, оскільки вона могла бути зручною лише для цирку германських казкових тем, а для світового казкового масиву принципово не підходить. Дослідник вважає, що є “казки про звірів; казки про космічні сили; казки про надприродні подвиги (“про щастя”); оповідання про подвиги, осягнені людськими здібностями; оповідання демонологічні”.

Виходячи із цього, українські народні казки за жанровими ознаками можна поділити на казки про тварин, чарівні казки (їх ще називають героїчними чи фантастичними) і соціально-побутові (реалістичні чи новелістичні).

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Причинно – наслідкові зв’язки та способи їх вираження у мовленні дітей
Найважливішою мовною ознакою міркування є наявність причинно-наслідкових зв’язків та засобів їх вираження, а також особливості вступної фрази. У методиці міркування визначають як функціонально-смисло ...

Становлення педагогіки
Виховання виникло разом із появою людського суспільства. Воно є загальною і вічною категорією, бо невіддільне від природної потреби готувати до життя нащадків. Разом із розвитком виробництва, розшире ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net