Метою констатувального експерименту – було виявлення рівнів культури мовлення дітей старшого дошкільного віку та рівнів вживання дітьми формул мовленнєвого етикету.
Експериментальною роботою було охоплено д/з № 262, 65 м. Одеси. Всього у експерименті взяли участь 50 дітей віком 5-7 років (25 у контрольних групах та 25 у експериментальних). У процесі добору дошкільних закладів ми врахували: вікові особливості дошкільників; порівняно однакові умови навчання; мову спілкування (дошкільний заклад, сім’я) – українськомовні д/з.
Започатковуючи експеримент, нами було визначено показники рівнів культури мовлення. З-поміж них: кількість ужитих формул мовленнєвого етикету при переказі казки; засоби виразності мовлення.
Окреслені показники слугували основою визначення рівнів розвитку культури мовлення засобами української народної казки. Дамо їм характеристику.
Високий: при переказі казки вживають формули мовленнєвого етикету. Усні висловлювання містять 90-95% засобів виразності мовлення: мовленнєвої (лексична, морфологічна, синтаксична, синтаксично-інтонаційна) та немовленнєвої (міміка, поза, жести).
Достатній: формули мовленнєвого етикету вживаються при переказі казки, але не завжди. При переказі фіксуються 80-75% засобів виразності мовлення, наявної у казці.
Середній: формули мовленнєвого етикету використовуються в мовленні лише після нагадування. Для переказу використовують 60-40% засобів виразності мовлення.
Низький: не використовують зовсім формули мовленнєвого етикету. Засоби виразності мовлення відсутні.
З метою виявлення рівнів розвитку культури мовлення до визначених показників було розроблено низку завдань.
Проілюструємо окремими прикладами експериментальні завдання.
Завдання 1. Заверши казку
Мета:Виявити вміння вживати формули мовленнєвого етикету.
Форма спілкування: індивідуальна
Процедура виконання: Дітям читалась знайома казка, але кінець казки не читався. Дитині треба було уважно прослухати казку і придумати самій кінцівку. Експериментатор: “Діти, зараз я вам прочитаю казочку, ви її всі знаєте. Вам потрібно бути переказати її, але кінець казочки ви повинні придумати свій”.
Завдання 2. Пригадай та розкажи
Мета: З’ясувати вміння дітей у процесі розповідання казки використовувати формули мовленнєвого етикету.
Форма спілкування: індивідуальна.
Процедура виконання. Дітям пропонують пригадати свою улюблену казку і розповісти її. Під час розповіді до індивідуальних протоколів вносились результати використання в мовленні формул мовленнєвого етикету.
Завдання 3. Доповни казку
Мета: З’яcувати вміння дітей доповнювати казку ввічливими словами.
Форма спілкування: індивідуальна.
Процедура виконання. Експериментатор говорить: “Діти, зараз я прочитаю вам казочку, а ви уважно прослухайте її, потім перекажіть, але не просто перекажіть, а доповніть розмову її героїв ввічливими словами”.
За результатами виконання завдань було виділенно чотири рівні: високий, достатній, середній і низький. Кількісну характеристику рівнів вживання формул мовленнєвого етикету подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Рівні вживання дітьми формул мовленевого етикету за змістом казкових текстів ( у %)
Групи |
Рівні | |||
Високий |
Достатній |
Середній |
Низький | |
Е Г |
_ |
17 |
32,5 |
50,5 |
К Г |
_ |
13,7 |
25,6 |
60,7 |
Як засвідчує таблиця, достатнього рівня вживання формул мовленнєвого етикету досягли лише – 17% дітей експериментальної та 13,7% контрольної груп. На середньому рівні вживання етикетних формул за змістом казкових текстів було 32,5% дітей експериментальної та 25,6 контрольної груп. Переважній більшості дітей (50,5% - експериментальної і 60,7- контрольної груп) був властивий низький рівень вживання етикетних формул.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Народна педагогіка – першооснова національної системи навчання та виховання
Народна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання і навчання. Народна педагогіка стала першоосновою ст ...
Козацька педагогіка й сучасна освіта
„ Ми не лукавили з тобою. Ми просто йшли. У нас нема Зерна неправди за собою .” Т.Шевченко. Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням коренів нашої національної минувшини: ...