Характеристика культури мовлення старших дошкільників

Метою констатувального експерименту – було виявлення рівнів культури мовлення дітей старшого дошкільного віку та рівнів вживання дітьми формул мовленнєвого етикету.

Експериментальною роботою було охоплено д/з № 262, 65 м. Одеси. Всього у експерименті взяли участь 50 дітей віком 5-7 років (25 у контрольних групах та 25 у експериментальних). У процесі добору дошкільних закладів ми врахували: вікові особливості дошкільників; порівняно однакові умови навчання; мову спілкування (дошкільний заклад, сім’я) – українськомовні д/з.

Започатковуючи експеримент, нами було визначено показники рівнів культури мовлення. З-поміж них: кількість ужитих формул мовленнєвого етикету при переказі казки; засоби виразності мовлення.

Окреслені показники слугували основою визначення рівнів розвитку культури мовлення засобами української народної казки. Дамо їм характеристику.

Високий: при переказі казки вживають формули мовленнєвого етикету. Усні висловлювання містять 90-95% засобів виразності мовлення: мовленнєвої (лексична, морфологічна, синтаксична, синтаксично-інтонаційна) та немовленнєвої (міміка, поза, жести).

Достатній: формули мовленнєвого етикету вживаються при переказі казки, але не завжди. При переказі фіксуються 80-75% засобів виразності мовлення, наявної у казці.

Середній: формули мовленнєвого етикету використовуються в мовленні лише після нагадування. Для переказу використовують 60-40% засобів виразності мовлення.

Низький: не використовують зовсім формули мовленнєвого етикету. Засоби виразності мовлення відсутні.

З метою виявлення рівнів розвитку культури мовлення до визначених показників було розроблено низку завдань.

Проілюструємо окремими прикладами експериментальні завдання.

Завдання 1. Заверши казку

Мета:Виявити вміння вживати формули мовленнєвого етикету.

Форма спілкування: індивідуальна

Процедура виконання: Дітям читалась знайома казка, але кінець казки не читався. Дитині треба було уважно прослухати казку і придумати самій кінцівку. Експериментатор: “Діти, зараз я вам прочитаю казочку, ви її всі знаєте. Вам потрібно бути переказати її, але кінець казочки ви повинні придумати свій”.

Завдання 2. Пригадай та розкажи

Мета: З’ясувати вміння дітей у процесі розповідання казки використовувати формули мовленнєвого етикету.

Форма спілкування: індивідуальна.

Процедура виконання. Дітям пропонують пригадати свою улюблену казку і розповісти її. Під час розповіді до індивідуальних протоколів вносились результати використання в мовленні формул мовленнєвого етикету.

Завдання 3. Доповни казку

Мета: З’яcувати вміння дітей доповнювати казку ввічливими словами.

Форма спілкування: індивідуальна.

Процедура виконання. Експериментатор говорить: “Діти, зараз я прочитаю вам казочку, а ви уважно прослухайте її, потім перекажіть, але не просто перекажіть, а доповніть розмову її героїв ввічливими словами”.

За результатами виконання завдань було виділенно чотири рівні: високий, достатній, середній і низький. Кількісну характеристику рівнів вживання формул мовленнєвого етикету подано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Рівні вживання дітьми формул мовленевого етикету за змістом казкових текстів ( у %)

Як засвідчує таблиця, достатнього рівня вживання формул мовленнєвого етикету досягли лише – 17% дітей експериментальної та 13,7% контрольної груп. На середньому рівні вживання етикетних формул за змістом казкових текстів було 32,5% дітей експериментальної та 25,6 контрольної груп. Переважній більшості дітей (50,5% - експериментальної і 60,7- контрольної груп) був властивий низький рівень вживання етикетних формул.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Позаурочні форми організації занять в школі
У фізичному вихованні широке розповсюдження одержали позаурочні форми організації занять: • ранкова гімнастика; • ввідна гімнастика (перед уроками в школі, перед роботою); • фізкультурні паузи і &quo ...

Вивчення стану проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у практиці школи
В методиці організації навчання школярів велике значення має проблемне навчання. Ушинський К.Д. вважав, що в навчанні серйозну увагу треба звертати на збудження самостійної думки дитини, на спонуку й ...