Лінгводидактична модель формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Лінгводидактична модель формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок

Сторінка 1

Під час роботи над експериментальною методикою нами було використано низку принципів щодо розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей дошкільного віку.

Серед них: принцип взаємозв’язку мислення і мовлення; принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності; принцип сенсорно-лінгвістичного розвитку.

Принцип взаємозв’язку мислення і мовлення полягає у практичному ознайомленні дітей з формулами мовленнєвого етикету, у осмисленні їх значення, цінності, а також у вживанні їх у мовленні.

Принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності реалізувався завдяки проведенню занять, вправ, а також спілкуванню дітей з дорослими та однолітками. Використання цього принципу сприяло кращому засвоєнню формул мовленнєвого етикету.

Сутність принципу сенсорно-лінгвістичного розвитку полягає у тому, що розвиток мовленнєвої культури дітей здійснювався на заняттях з різних розділів програми. А саме: художня література, мовленнєве спілкування, ігри-драматизації.

При розробці експериментальних завдань ми враховували також принципи ознайомлення дітей з художніми творами (казками). А саме: принцип емоційно-виразного читання художнього твору; усвідомлення і розуміння змісту художнього твору; повторність читання художнього твору.

Принцип емоційно-виразного читання художніх творів полягав у вмінні вихователя емоційно і виразно читати і переказувати казку з метою усвідомлення дітьми специфіки формул мовленнєвого етикету.

Принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору полягав у доборі наочного матеріалу до казок, поясненні значень етикетних формул.

Принцип повторності читання полягав у систематичному повторенні казок у процесі різних видів діяльності з метою кращого і швидкого запам’ятання формул мовленнєвого етикету.

Враховувався також принцип поетапної роботи з художніми творами. Цей принцип реалізовувався поетапним сприйманням казок за ступенем ускладнення їх змісту.

Підготовка вихователя до занять включала попередню роботу над твором. А саме: опрацювання тексту відповідно до наявності в ньому формул мовленнєвого етикету; складання словників-мінімумів за текстом казки; розробка ігрових ситуацій, сценаріїв за сюжетом казки.

При користуванні словниками-мінімумами, ми враховували деякі вимоги до них. Це: належність слова до певної лексичної групи; комунікативна доцільність (відбір мовних засобів для конкретної навчальної мети та умов спілкування).

На основі всіх вищеназваних теоретичних положень нами було розроблено лінгво-дидактичну модель формування культури мовлення засобами українських народних казок (див. схему 2.1.). Розроблена модель включає в себе чотири етапи, які тісно взаємопов’язані один з одним. А саме: підготовчий, ознайомлювальний, розвивально-формуючий і заключний.

Метою першого – підготовчого етапу є добір формул мовленнєвого етикету та угрупування їх (словники-мінімуми).

Змістовий аспект роботи першого етапу передбачав ознайомлення дітей з формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках; відбір формул мовленнєвого етикету з текстів українських народних казок; створення словників-мінімумів. На цьому етапі реалізовувались такі принципи:

- принцип емоційно-виразного читання казки;

- принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору.

принцип повторності читання казки;

Метою другого, ознайомлювального етапу було ознайомлення дітей з українськими народними казками, введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету.

Змістовий аспект роботи передбачав розповідання українських народних казок, введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету.

Робота здійснювалась на заняттях з розвитку мовлення, художньої літератури, під час ігор-драматизацій, при показі театрів за змістом казок. Під час роботи були реалізовані такі принципи:

- усвідомлення і розуміння змісту казки;

- ознайомлення дітей із змістом казки.

Третій, розвивально-формуючий етап передбачав розвиток і формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках.

Змістовий аспект роботи передбачав формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, створення мовленнєвих ситуацій за змістом казок, а також самостійне використання дітьми формул мовленнєвого етикету.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Побудова методики професійної туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в інституті фізичної культури
На основі досліджень наукової та методичної літератури нами була розроблена моделі туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи в ІФК. В основу цієї моделі покладено сп ...

Структура технології навчання
Технології максимально пов’язані з навчальним процесом, діяльністю тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Структуру технології навчання утворюють: а) концептуальна основа; б) змістова частина, яка о ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net