Лінгводидактична модель формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Лінгводидактична модель формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок

Сторінка 1

Під час роботи над експериментальною методикою нами було використано низку принципів щодо розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей дошкільного віку.

Серед них: принцип взаємозв’язку мислення і мовлення; принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності; принцип сенсорно-лінгвістичного розвитку.

Принцип взаємозв’язку мислення і мовлення полягає у практичному ознайомленні дітей з формулами мовленнєвого етикету, у осмисленні їх значення, цінності, а також у вживанні їх у мовленні.

Принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності реалізувався завдяки проведенню занять, вправ, а також спілкуванню дітей з дорослими та однолітками. Використання цього принципу сприяло кращому засвоєнню формул мовленнєвого етикету.

Сутність принципу сенсорно-лінгвістичного розвитку полягає у тому, що розвиток мовленнєвої культури дітей здійснювався на заняттях з різних розділів програми. А саме: художня література, мовленнєве спілкування, ігри-драматизації.

При розробці експериментальних завдань ми враховували також принципи ознайомлення дітей з художніми творами (казками). А саме: принцип емоційно-виразного читання художнього твору; усвідомлення і розуміння змісту художнього твору; повторність читання художнього твору.

Принцип емоційно-виразного читання художніх творів полягав у вмінні вихователя емоційно і виразно читати і переказувати казку з метою усвідомлення дітьми специфіки формул мовленнєвого етикету.

Принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору полягав у доборі наочного матеріалу до казок, поясненні значень етикетних формул.

Принцип повторності читання полягав у систематичному повторенні казок у процесі різних видів діяльності з метою кращого і швидкого запам’ятання формул мовленнєвого етикету.

Враховувався також принцип поетапної роботи з художніми творами. Цей принцип реалізовувався поетапним сприйманням казок за ступенем ускладнення їх змісту.

Підготовка вихователя до занять включала попередню роботу над твором. А саме: опрацювання тексту відповідно до наявності в ньому формул мовленнєвого етикету; складання словників-мінімумів за текстом казки; розробка ігрових ситуацій, сценаріїв за сюжетом казки.

При користуванні словниками-мінімумами, ми враховували деякі вимоги до них. Це: належність слова до певної лексичної групи; комунікативна доцільність (відбір мовних засобів для конкретної навчальної мети та умов спілкування).

На основі всіх вищеназваних теоретичних положень нами було розроблено лінгво-дидактичну модель формування культури мовлення засобами українських народних казок (див. схему 2.1.). Розроблена модель включає в себе чотири етапи, які тісно взаємопов’язані один з одним. А саме: підготовчий, ознайомлювальний, розвивально-формуючий і заключний.

Метою першого – підготовчого етапу є добір формул мовленнєвого етикету та угрупування їх (словники-мінімуми).

Змістовий аспект роботи першого етапу передбачав ознайомлення дітей з формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках; відбір формул мовленнєвого етикету з текстів українських народних казок; створення словників-мінімумів. На цьому етапі реалізовувались такі принципи:

- принцип емоційно-виразного читання казки;

- принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту художнього твору.

принцип повторності читання казки;

Метою другого, ознайомлювального етапу було ознайомлення дітей з українськими народними казками, введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету.

Змістовий аспект роботи передбачав розповідання українських народних казок, введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету.

Робота здійснювалась на заняттях з розвитку мовлення, художньої літератури, під час ігор-драматизацій, при показі театрів за змістом казок. Під час роботи були реалізовані такі принципи:

- усвідомлення і розуміння змісту казки;

- ознайомлення дітей із змістом казки.

Третій, розвивально-формуючий етап передбачав розвиток і формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках.

Змістовий аспект роботи передбачав формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, створення мовленнєвих ситуацій за змістом казок, а також самостійне використання дітьми формул мовленнєвого етикету.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Комп’ютеризація навчального процесу
В наш час у сфері освіти спостерігається швидкий перехід до використання нових технологій – комп’ютерів, мультимедійних компакт-дисків та інформаційних мереж, що спричиняє зміну методів і форм органі ...

Поняття толерантності
Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net