Порівняльна характеристика рівнів засвоєння формул культури мовлення дітьми старшого дошкільного віку на етапі констатувального і порівняльного експерименту

Прикінцевий етап дослідження передбачав вивчення ефективності розробленої методики формування культури мовлення старших дошкільників засобами українських народних казок. З цією метою було проведено підсумкові зрізи для виявлення рівнів вживання дітьми формул мовленнєвого етикету. Дітям контрольної і експериментальної груп були надані завдання до кожного з виокремлених критеріїв і рівнів, аналогічні тим, що надавалися на констатувальному етапі експерименту.

Перш за все було виявлено кількісні і якісні зміни рівнів вживання формул культури мовлення за змістом казок.

Кількісні порівняльні дані рівнів вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казок поданого в таблиці 2.5.

За даними таблиці, в експериментальній групі підвищився рівень вживання формул мовленнєвого етикету. Так, високого рівня вживання формул культури мовлення досягли 22,5 % дітей (до цього високий рівень був зовсім відсутній). За експериментальними даними значно збільшилась кількість дітей експериментальної групи, які перебували на достатньому рівні вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казкових текстів: стало 59,7 % (до навчання було 17).

Середній рівень вживання формул культури мовлення - 17,8% дітей (а було 32,5%). Як видно з таблиці, низького рівня вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казкових текстів немає. До навчання (50,5%).

Таблиця 2.5

Порівняльні дані рівнів вживання дітьми формул культури мовлення за змістом казкових текстів (у %)

Щодо контрольної групи, то на прикінцевому етапі були зафіксовані не дуже значні позитивні зміни, 4% дітей були на високому рівні вживання формул мовленнєвого етикету (на констатувальному етапі рівень був зовсім відсутній). Достатній рівень вживання етикетних формул у 29,5% дітей контрольної групи (було 13,7).

Середнього рівня досягли 15% дітей (до навчання 25,6%). У багатьох дітей (51,5%) було зафіксовано низький рівень вживання формул мовленнєвого етикету (на констатувальному етапі було 60,7%).

Проілюструємо прикладами виконання експериментальних завдань дітьми експериментальної групи на прикінцевому та констатувальному етапах дослідження.

Завдання „Доповни казку”

Максим Ф. (констатувальний зріз)

Частковий переказ дитиною казки „Рукавичка”. „Ішов дід лісом і загубив рукавичку. Бігла мишка, залізла в рукавичку і стала там жити. Ось припригала жабка і питає:

А хто, в цій рукавичці живе?

Мишка-шкряботушка, а ти хто?

А я, жабка-скрекотушка, пусти мене будь ласка.

Заходь.

Ось біжить зайчик побачив рукавичку та й питає :

Хто в цій рукавичці живе?

Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка а ти хто?

А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене. (середній рівень).

Максим Ф. (прикінцевий зріз)

Ішов дід лісом, та й випадково загубив рукавичку. Ось біжить мишка, залізла в рукавичку та й каже:

Якщо можна, я тут буду жити!

Тут плигає жабка та й питає:

Доброго дня, це я мишка-шкряботушка. Можно дізнатися хто ти?

Жабка-скрекотушка. Пусти й мене до себе будь ласка!

Добре, будь ласка заходь!

От вже їх двоє. Тут біжить зайчик, побачив рукавичку та й питає:

Здраствуй, хто в цій рукавичці живе?

Здраствуй, це я мишка-шкряботушка, я жабка-скрекотушка. А ти хто?

А я зайчик-побігайчик. Пустіть мене будь ласка до себе.

Добре, заходь. (достатній рівень).

Любов А. (констатувальний зріз)

Йшов дід лісом, і загубив рукавичку. Ось біжить мишка, залізла в рукавичку та й каже:

Я буду тут жити!

Ось прибігла жабка і питає:

Здраствуйте, а хто в цій рукавичці?

Це я, мишка-шкряботушка. Скажи а хто ти?

Цікаве про педагогіку і навчання:

Порівняльна характеристика освіти в Естонії і Україні
Україна посідає 46 місце зі 133 країн світу за якістю освіти. Такими є результати дослідження Всесвітнього економічного фонду за минулий рік. Згідно з цим звітом, за якістю професійної підготовки сту ...

Дидактичні основи навчання хімії у спеціалізованих класах. Розробка уроків-модулів з теми “Залізо та його сполуки”
Комплексна дидактична мета 1. На прикладі Феруму конкретизувати знання учнів про особливості будови атомів металів побічних підгруп. 2. Удосконалити вміння прогнозувати властивості елементів і сполук ...