Порівняльна характеристика рівнів засвоєння формул культури мовлення дітьми старшого дошкільного віку на етапі констатувального і порівняльного експерименту

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Порівняльна характеристика рівнів засвоєння формул культури мовлення дітьми старшого дошкільного віку на етапі констатувального і порівняльного експерименту

Сторінка 2

Жабка-скрекотушка. Пусти й мене будь ласка!

Іди до мене жити.

От і стали вони жити удвох. Ось біжить зайчик, побачив рукавичку тай питає:

Здрастуйте, а хто в рукавичці живе?

Мишка –шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?

А я зайчик побігайчик. Пустіть і мене, будь ласка.

Добре іди. (достатній рівень).

Любов А. (прикінцевий зріз):

Одного разу йшов дід лісом, а за ним собачка, і загубив дід рукавичку. От тут біжить мишка, залізла в рукавичку та й каже:

Як добре, тут я буду жити!

Ось пригає жабка та й питає:

Доброго дня, а хто в цій рукавичці?

Здрастуйте, це я мишка-шкряботушка, а ти хто?

А я жабка-скрекотушка. Пусти мене жити до себе!

Звісно, заходь, я рада тебе прийняти!

Ось їх уже двоє. Тут біжить зайчик, прибіг до рукавички та й типає:

Вітаю вас, а хто в рукавичці живе?

Доброго дня! Це я мишка-шкряботушка, і я жабка-скрекотушка, а можна дізнатися хто ти?

А я зайчик-побігайчик. Якщо я не буду зайвим пустіть і мене до себе у рукавичку будь ласка.

Добре, ми з радістю тебе приймаємо (високий рівень).

Отже, результати дослідження підтверджують ефективність запропонованої експериментальної методики формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок.

Було встановлено послідовні стадії формування культури мовлення, а саме: 1) вибір формул мовленнєвого етикету з українських народних казок та їх угрупування у словники-мінімуми; 2) пояснення значення дібраних етикетних формул для спілкування і усвідомлення дітьми ролі формул культури мовлення в українських народних казках; 3) ознайомлення дітей з українськими народними казками, аналіз казок; 4) збагачення мовлення дітей формулами мовленнєвого етикету в мовленнєвих ситуаціях; 5) закріплення набутих навичок у процесі виконання творчих завдань (ігри-драматизації, інсценування).

Під час дослідження було визначено тенденції засвоєння формул мовленнєвого етикету старшими дошкільниками: 1) ефективність засвоєння етикетних формул залежить від рівня розуміння дітьми значення лексики казкових текстів і значення етикетних формул у казкових текстах; 2) темпи засвоєння формул мовленнєвого етикету залежать від змістового насичення мовленнєвих вправ, ігрових ситуацій, запропонованих дітям; 3) міцність засвоєння формул культури мовлення залежить від систематичного використання їх у різних видах діяльності дітей.

В ході експериментального дослідження нами були визначені рівні формування культури мовлення старших дошкільників і критерії оцінки культури мовлення. У критерії оцінки культури мовлення було закладено показники, які складають основу культури мовлення. Результати контрольного експерименту виявили суттєві позитивні зміни в показниках формування культури мовлення. Якщо у процесі констатувального експерименту видно, що високий рівень вживання формул етикету зовсім відсутній, то під час контрольного етапу у експериментальної групи дітей високий рівень становив 22,5% дітей. За даними експерименту значно збільшилась кількість дітей експериментальної групи, які були на достатньому рівні вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казок: стало 59,7% (до навчання було 17%). На середньому рівні під час констатувального етапу в експериментальній групі перебувало 32,5% дітей, то контрольний етап засвідчує, що на середньому рівні в експериментальній групі залишилось 17,8 % дітей. З експерименту видно, що низького рівня вживання формул мовленнєвого етикету за змістом казок не зафіксовано. До навчання (50,5%).

Отже, експериментальне дослідження дозволило дійти висновків, що розроблена нами методика і визначені педагогічні умови виявились ефективними у формуванні культури мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами українських народних казок.

Культура мовлення – це вміння правильно говорити, добирати мовні засоби відповідно до мовленнєвої ситуації.

Культура мовленнєвого спілкування – це вміння користуватися формулами мовленнєвого етикету.

Українська народна казка – це один з найпопулярніших фольклорних жанрів, у якому події, що відбуваються, є вигаданими, не реальними, фантастичними.

Метою розповіді казки є навчити дітей розрізняти зло і добро, правду і кривду. Казка виховує у дітей почуття справедливості, гідності, чесність, повагу до інших людей.

Казка, що дійшла до нашого часу як прекрасне надбання минулого, як багатющий арсенал образів, що втілюють глибоку виховну ідею, водночас є живим складником сучасного культурного процесу. Народна казка потрібна кожній дитині як духовний хліб, який ніколи не приїдається. Кожна казка має на меті повчання малюків, як потрібно вести себе в певній ситуації, застерігає від неправильних дій.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Функції ігрової діяльності
Гра - давнє досягнення культури. Вона існує стільки, скільки існує суспільство. І життя кожної окремої людини також супроводжується грою. У наш час гра стала не тільки самостійним видом діяльності, а ...

Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу при вивченні фізики
Пізнавальний інтерес – це інтерес до знань, потреба у розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань, прагнення здобувати нові знання і вміння, застосовувати свої пізнавальні можливості та вдос ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net