Порівняльна характеристика рівнів засвоєння формул культури мовлення дітьми старшого дошкільного віку на етапі констатувального і порівняльного експерименту

Педагогіка » Формування культури мовлення дітей дошкільного віку » Порівняльна характеристика рівнів засвоєння формул культури мовлення дітьми старшого дошкільного віку на етапі констатувального і порівняльного експерименту

Сторінка 3

Формування культури мовлення засобами української народної казки є дуже актуальною темою у наш час.

У процесі експериментальної роботи було розроблено лінгводидактичну модель формування культури мовлення старших дошкільників засобами української народної казки. Розроблена модель обіймала чотири взаємопов’язаних етапи: підготовчий, ознайомлювальний, розвивально-формуючий і заключний. Кожний етап мав певну мету, зміст і принципи роботи.

Перший, підготовчий етап мав на меті добір етикетних формул та їх угрупування (словники-мінімуми). Змістом першого етапу було ознайомлення дітей мовленнєвого етикету, що наявні у казкових текстах, відбір етикетних формул з казкових текстів, створення словників-мінімумів. Робота реалізовувалась за такими принципами: принцип емоційно-виразного читання казки; принцип усвідомлення і розуміння дітьми змісту казки; принцип повторності читання твору.

Метою другого, ознайомлювального етапу було ознайомлення дітей з казками і введення у мовлення дітей формул мовленнєвого етикету. Змістом роботи на цьому етапі було розповідання українських народних казок, введення формул мовленнєвого етикету у мовлення дітей. Під час роботи було реалізовано такі принципи: усвідомлення і розуміння змісту казки; ознайомлення дітей із змістом казки.

Третій, розвивально-формуючий етап мав на меті розвиток і формування культури мовлення формулами мовленнєвого етикету, які наявні в українських народних казках. Змістом цього етапу було створення мовленнєвих ситуацій за змістом казок, самостійне використання дітьми формул мовленнєвого етикету. На третьому етапі робота здійснювалась за такими принципами: емоційна насиченість занять; забезпечення максимальної мовленнєвої активності занять.

Четвертий, заключний етап передбачив самостійне використання етикетних формул під час різних видів діяльності. Зміст роботи був таким: подальше формування культури мовлення дітей в інсценуванні та імпровізуванні казок, іграх-драматизаціях, показами дітьми театрів. На останньому етапі реалізовувались такі принципи: емоційна насиченість занять; принцип забезпечення максимальної мовленнєвої активності.

Розроблена лінгво-дидактична модель дала змогу провести цілеспрямовану, поетапну змістовну роботу з формування культури мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Українська народна казка являється ефективним засобом формування культури мовлення дітей. Про це свідчать отримані позитивні результати проведеного дослідження. Проведена методика дала змогу прослідкувати значні зміни у рівнях засвоєння дітьми формул мовленнєвого спілкування.

За даними експерименту в експериментальній групі значно підвищився рівень вживання формул мовленнєвого етикету. Високий рівень вживання етикетних формул зафіксовано у 22,5% дітей (до проведення методики високий рівень був відсутній). За результатами експерименту видно, що значно збільшилась кількість дітей експериментальної групи, які знаходяться на достатньому рівні: стало 59,7% (до навчання – 17%). Якщо під час констатувального етапу у експериментальній групі на середньому рівні знаходилось 32,5% дітей, то контрольний експеримент показав, що в експериментальній групі залишилось 17,8 % дітей. Низького рівня вживання формул мовленнєвого етикету не зафіксовано. до проведення методики (50,5%).

Щодо контрольної групи, то на прикінцевому етапі були зафіксовані незначні позитивні зміни, 4% дітей перебували на високому рівні (на констатувальному етапі він був зовсім відсутній). Достатнього рівня вживання формул мовленнєвого етикету досягли 29,5 % дітей контрольної групи (було 13,7 %). Середній рівень вживання формул мовленнєвого етикету засвідчили 15% дітей (до навчання 25,6%). У значної частини дітей (51,5%) було виявлено низький рівень (на констатувальному етапі було 60,7%).

Отже, отриманні результати дослідження свідчать про ефективність проведеної нами експериментальної методики формування культури мовлення засобами української народної казки.

Завдяки результатам проведеної нами роботи можна сказати, що українська народна казка дійсно являється ефективним засобом формування культури мовлення.

Размещено на Allbest.ru

Страницы: 1 2 3 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Дослідження проблем національного виховання
У дослідженні проблем національного виховання осмислення культури як символу буття людського духу має принципове значення. Саме воно дозволяє вести мову про культуру як чинник націотворення, адже суч ...

Реформування системи вищої освіти в Україні: ризики та перспективи
У сучасних умовах найбільшого прогресу досягають країни з розвиненою системою освіти, підготовки та перепідготовки кадрів. Саме країна, що вчиться, досягає значного зростання продуктивності праці, до ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net