Сутність, значення та різновиди есе

Педагогіка » Нетрадиційні інструменти оцінювання навчальних результатів » Сутність, значення та різновиди есе

Сторінка 1

Есе - письмовий виклад індивідуальної позиції студента на проблему, що часто сполучається з викладом, орієнтованим на розмовну мову. Для підготовки студентові надається список тим, список обов'язкової й додаткової літератури, вимоги до оформлення.

Есе виражає індивідуальні враження й міркування автора по конкретному приводі або предмету й не претендує на вичерпне або визначальне трактування тему (у пародійної російської традиції "погляд і щось"). Відносно обсягу й функції граничить, з одного боку, з науковою статтею й літературним нарисом (з яким есе нерідко плутають), з іншого боку - з філософським трактатом. Стилю есе властиві образність, рухливість асоціацій, афористичність, нерідко антетичність мислення, установка на інтимну відвертість і розмовну інтонацію. Деякими теоретиками розглядається як четвертий, поряд з епосом, лірикою й драмою, рід художньої літератури.

У якості особливої жанрової форми ввів, опираючись на досвід попередників, Мішель Монтень у своїх "Досвідах" (1580). Своїм творам, виданим у вигляді книг в 1597, 1612 й 1625, Френсіс Бекон уперше в англійській літературі дав назву англ. essays. Англійський поет і драматург Бен із уперше використав слово есеїст (англ. essayіst) в 1609.

В XVІІІ-XІ століттях есе - один із провідних жанрів англійської й французької журналістики. Розвитку ессеістики сприяли в Англії Дж. Аддісон, Ричард Стил, Генрі Філдінг, у Франції - Дідро й Вольтер, у Німеччині - Лессинг і Гердер. Есе було основною формою філософсько-естетичної полеміки в романтиків і романтичних філософів (Г. Гейне, Р.У. Емерсон, Г. Д. Торо).

Жанр есе глибоко вкоренився в англійській літературі: Т. Карлейль, В. Хееліт, М. Аріолд (XІ століття); М. Бірбом, Г. К. Честертон (ХХ століття). У ХХ столітті стиль есе переживає розквіт: до жанру есе зверталися найбільші філософи, прозаїки, поети (Р. Ролан, Б. Шоу, Г. Уельс, Дж. Оруел, Т. Манн, А. Моруа, Ж. П. Сартр).

У литовській критиці термін есе (лит. ese) уперше використав Балис Сруога в 1923. Характерними рисами есе відзначені книги "Посмішки Бога" (літ. "Dіevo sypsenos", 1929) Юозапаса Альбинаса Гербачяускаса й "Боги й смуткяліси" (літ. "Dіevaі іr smutkelіaі", 1935) Йонаса Коссу-Александравичюса. До прикладів есе відносять "поетичні антикоментарі" "Ліричні етюди" (літ. "Lyrіnіaі etіudaі", 1964) і "Антакальниське бароко" (літ. "Antakalnіo barokas", 1971), Едуардаса Межелайтиса, "Щоденник без дат" (літ. "Dіenorastіs be datu", 1981), Юстинаса Марцинкявичюса, "Поезія й слово" (літ. "Poezіja іr zodіs", 1977) і Папіруси з могил померлих (літ. "Papіrusaі іs mіrusіuju kapu", 1991) Марцелиюса Мартинайтиса. Антиконформістська моральна позиція, концептуальність, точність і полемічність відрізняє есе Томаса Венцлови.

Для російської літератури жанр есе не був характерний. Зразки стилю есе виявляються в А.С. Пушкіна ("Подорож з Москви в Петербург"), А.І. Герцена ("З того берега"), Ф.М. Достоєвського ("Щоденник письменника"). На початку ХХ століття до жанру есе зверталися В.І. Іванов, Д.С. Мережковський, Андрій Білий, Лев Тичин, В.В. Розанов, пізніше - Ілля Еренбург, Юрій Олеша, Віктор Шкловський, Костянтин Паустовський. Літературно-критичні оцінки сучасних критиків, як правило, втілюються в різновиді жанру есе.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Визначення видів діяльності робітника
Існуючі документи (державні освітні стандарти, учбові плани, робочі програми) регламентують технології передачі знань лише на рівні кваліфікаційних критеріїв знань і практичних навиків, а також форма ...

Дидактичні умови використання ігор на уроках іноземних мов у початковій школі
Як свідчить досвід, потенційні можливості та ефективність педагогічної технології дидактичної гри визначаються сукупністю взаємопов’язаних дидактичних умов, які забезпечують її функціонування. Зістав ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net