Особливості формування процесу навчально-виховної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка » Вплив емоційної нестабільності на навчальну діяльність молодших школярів » Особливості формування процесу навчально-виховної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 2

Основним джерелом емоцій у дітей шкільного віку є навчальна та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи і невдачі у навчанні, взаємини з ровесниками і батьками, прослуховування художніх творів, казок, сприйняття змісту телепередач, кінофільмів, інтелектуальних ігор та ін. Л.С.Виготський відмічав, що вже 6-7-річні діти досить добре усвідомлюють свої переживання, які зумовлені оцінкою дорослих.

До емоційної сфери особистості дошкільників належать переживання нового, здивування, сумніви, радощі пізнання, які стають основою формування пізнавальних інтересів, допитливості дітей. Групові заняття та ігри сприяють розвитку моральних почуттів і формуванню таких рис характеру, як відповідальність, товариськість.

Для школярів загалом характерними є життєрадісність, бадьорий настрій. Причиною афективних станів, які іноді бувають у них, є розбіжності між вимогами (потребами) і можливостями задовольнити їх прагнення, досягнути високих оцінок своїх якостей і дійсним ставленням ровесників до них.

У такій ситуації дитина може виявляти грубість, занепокоєння, забіякуватість та інші форми емоційної нестійкості. Якщо вихователь і батьки залишають такі випадки без належної уваги, то вони можуть призвести до ізоляції дитини в колективі, формування в неї негативних рис характеру.

Діти шкільного віку емоційно вразливі. Помітних успіхів школярі досягають в набуванні здатності здійснювати цілеспрямовані дії, долати при цьому зовнішні та внутрішні труднощі. Формуванню їх вольових якостей сприяє, передусім, навчальна діяльність, яка вимагає усвідомлення й виконання обов’язкових завдань, підпорядкування їм своєї активності, довільного регулювання поведінки, вміння активно керувати своєю увагою, слухати, думати, запам’ятовувати, узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя.

Залучити дитину до навчально-виховної діяльності означає: 1) організовувати її діяльність, навчати розумної поведінки, тренувати в хороших вчинках; 2) формувати здатність до інтенсивної й систематичної роботи, до подолання труднощів у навчанні і грі; 3) виробляти звичку завжди і в усьому бути енергійною, рішучою, наполегливою; 4) прищеплювати вміння підпорядковувати свою діяльність свідомо поставленим цілям, переборюючи сторонні бажання, страх, лінощі.

Уже на початку навчальної діяльності школярі відрізняються один від одного рівнем обізнаності з навколишнім світом, спостережливістю, вмінням думати, запам’ятовувати й відтворювати, висловлювати свої думки за допомогою усного мовлення та ін.

Індивідуальні відмінності виявляються в навчальній діяльності дітей шкільного віку, в її результативності. Діапазон відмінностей у одних галузях навчання звужується, а в інших – розширюється. У процесі оволодіння технікою учіння, обчислювальними навичками він зростає, а потім зменшується.

У процесі навчання здібності дітей не тільки використовуються, а й розвиваються. Формується уважність, спостережливість, якості пам’яті, мислення й мовлення, а також емоційні й вольові властивості.

Розвиток цих якостей відбувається в молодшому шкільному віці нерівномірно. Повільніше розвиваються перцептивні, мнемічні компоненти, порівняно більших прогресивних змін зазнають якості, пов’язані з уявою, мисленням та мовленням. Формуються й емоційні, вольові компоненти здібностей. До них належать упевненість, наполегливість, самоконтроль у грі, терплячість, витримка, здатність чинити опір сторонньому впливу.

Індивідуального підходу потребують усі діти, як сильніші, так і слабші. Здібні до навчання, як правило, легко засвоюють знання, уміння й навички, але іноді зазнаються (особливо, коли їх дуже хвалять), що негативно позначається на їх успіхах і розвитку здібностей.

Особливої уваги потребують діти, що відзначаються невисокою здатністю навчатися, відстають у грі.

Школярі спілкуються переважно в процесі виконання навчальних завдань або під впливом зовнішніх обставин. Стосунки між дітьми в групі складаються в основному за сприяння вчителя. Він завжди виділяє деяких дітей, як зразок для інших у навчанні і поведінці, водночас звертає увагу й на хиби в поведінці деяких вихованців. Як правило, більшість школярів відтворює в своєму ставленні до них ставлення вчителя, не досить ще усвідомлюючи критерії, з яких він виходить у своїй оцінці тих чи інших дітей. Від стилю взаємин, що складаються між вчителем та класом залежить активність і самопочуття дитини. Характер спілкування з дорослими значно впливає на формування не тільки провідної навчальної діяльності дитини, а й моральних якостей. На жаль, у практиці трапляється і негативний стиль роботи вчителя. Він проявляється у тому, що наставник „диктує” вимоги, не стимулює ініціативу і самостійність дитини; дозволяє собі грубі, образливі характеристики на її адресу, проявляє нетерпимість, підвищує голос на дитину; визначає для себе улюблених і не улюблених дітей. Такий педагог має сам займатися своїм перевихованням, пам’ятаючи, що за умови згаданого стилю спілкування з дитиною, у неї не можна сформувати не тільки позитивного ставлення до навчання, а й позитивних моральних якостей.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Рекомендована практика систематизації змісту тестового іспиту
До початку створення тесту група розробки уточнює цілі і зміст іспиту, для чого з Переліку умінь, поданого в Додатку А ОКХ за допомогою експертів виділяються певна множина найважливіших умінь для фах ...

Аналіз системи задач на рух у початковому курсі математики
Вивчення всіх питань програми з математики пов'язане з розв'язуванням арифметичних задач. З одного боку, вони є важливим засобом формування в учнів математичних понять, запобігаючи формалізму у їх за ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net