Особливості формування процесу навчально-виховної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка » Вплив емоційної нестабільності на навчальну діяльність молодших школярів » Особливості формування процесу навчально-виховної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 3

Розвиток особистості, субстратом якого виступає інтегрована соціальна сутність індивіда, відбувається в процесі навчальної діяльності протягом тривалого проміжку часу.

Участь у процесі навчально-виховної діяльності – важлива умова соціального розвитку дитини шкільного віку.

На основі вчення про діяльність в психології сформувався підхід, згідно якого навчальна діяльність, по-перше, розкривається як складний процес, який несе в собі ті внутрішні протиріччя, роздвоєння і трансформації, які обумовлюються механізмами діяльності розвитку, як умови формування інтелектуальної, афективної і мотиваційної сфер особистості. В навчальній діяльності, яка являє собою форму реалізації суспільної сутності проходить розвиток дитини, розкриття її внутрішніх можливостей.

Навчальна діяльність вимагає розвитку вищих психічних функцій – довільності уваги, пам’яті, уяви. Увага, пам’ять, уява школярів вже набуває самостійності – дитина навчається володіти спеціальними діями, які дають можливість зосередитися на навчальній діяльності, зберегти в пам”яті побачене чи почуте, уявити собі дещо, яке виходить за межі сприйнятого раніше. В шкільному віці ігрова діяльність сприяє кількісним змінам в розвитку довільності (зростанню мимовільності, яка виражається в зосередженості і стійкості уваги, довготривалості збереження образів в пам’яті, збагаченню уяви), засвоєнню спеціальних дій, завдяки яким увага, пам’ять, уява набувають виражений довільний характер. Проте довільність пізнавальних процесів у дітей шкільного віку утворюється лише на вищій точці вольового зусилля, коли дитина спеціально організовується під тиском обставин або в процесі навчальної діяльності.

Пізнавальна активність дитини спрямована на дослідження навколишнього світу, організовує її увагу на досліджуваних об’єктах досить довго, поки вистачить інтересу. Перед дитиною виникає необхідність мимовільного запам’ятовування навчального матеріалу. Довільна пам’ять стає функцією, на яку спирається навчальна діяльність, і дитина приходить до розуміння необхідності працювати над вдосконаленням своїх знань та вмінь, своєї пам’яті. Саме заучування і відтворення навчального матеріалу дозволяє дитині рефлексувати свої особистісні психічні зміни в результаті впливу навчальної діяльності.

В шкільному віці дитина в своїй уяві вже може створювати різні ситуації та образи. У школярів ми спостерігаємо велику варіативність в характері дитячої творчості, одні діти створюють реальну дійсність, інші – фантастичні образи і ситуації.

Уява в житті школярів у процесі навчальної діяльності більш важлива, ніж в житті дорослого. Невтомна праця уяви – важливий шлях пізнання і засвоєння дитиною навколишнього світу, засіб виходу за межі особистісного практичного досвіду, психологічна передумова соціального простору. Який змушує працювати уяву безпосередньо на розвиток особистісних якостей.

Отже, когнітивний розвиток дітей шкільного віку якісно змінюється завдяки вимогам, які висуває навчальна діяльність.

Головними завданнями, які постають в навчальній діяльності школярів можна вважати:

Проникнення в таємниці лінгвістичної, синтаксичної будови мови.

Засвоєння знань, смислу словесних знаків і самостійне встановлення тонких інтегрованих зв’язків між ними.

Розв’язання логічних задач, пов’язаних з перетворенням предметного світу.

Розвиток довільної сторони уваги, пам’яті, уяви.

Розвиток уяви як засобу виходу за межі особистісного практичного досвіду, як умови творчості.

Розвиток психіки дітей дошкільного віку відбувається головним чином на основі провідної для них діяльності – гри у процесі навчання. Включаючись в навчально-виховну роботу, діти поступово підкоряються її вимогам, а виконання цих вимог сприяє появі нових здібностей.

Страницы: 1 2 3 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Використання традицій українського народу у педагогічному досвіді вчителів початкових класів
З метою визначення основних тенденцій використання національних традицій у вихованні учнів початкових класів, ми проаналізували масовий педагогічний досвід. Загальновідомо, що педагогічний досвід – ц ...

Спостереження як метод навчання природознавства
З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті лю ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net