Проблеми формування процесу навчально-виховної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка » Вплив емоційної нестабільності на навчальну діяльність молодших школярів » Проблеми формування процесу навчально-виховної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 4

Друга група мотивів навчальної діяльності дітей шкільного віку – це, так звані, внутрішні мотиви уміння, які характерні для діяльності, що спрямована на здобуття знань, оволодіння необхідними для цього способами дій. Тут дітей приваблює сам процес навчальної діяльності – вони отримують задоволення від того, що долають труднощі, які виникають під час розв’язання певних завдань.

Пізнавальний інтерес, безпосередньо пов’язаний з процесом засвоєння нових знань, виявили 32% встигаючих, 25% посередньо встигаючих та 17% слабо встигаючих. Більшість дітей вважали цікавими для себе ті навчальні вправи, де вони найкраще встигали. Виявлено також, що сталість і дієвість інтересу до того чи іншого завдання визначається успіхами у розв’язуванні відповідних логічних задач.

Деяким дітям шкільного віку властивий недостатній рівень розумової активності, що є наслідком багатьох причин (насамперед неадекватних методів активізації розумової діяльності). це стримує повноцінне формування у них навчально-пізнавального інтересу, здатного мотивувати стале позитивне ставлення до процесу засвоєння знань.

В цілому інтерес школярів до навчального процесу з віком зростає. Так, у порівнянні з першим класом, у другому – в 1,5, а в третьому – у 2 рази. Але цей ріст залежиться не тільки від віку дітей, а й від змісту та методів навчання. Так, інтерес до математики школярів ефективно формується, коли робота з ними проходить у такій послідовності: 1) розв’язання конкретного завдання; 2) введення відповідних математичних термінів; 3) формулювання і розв’язання конкретної задачі в більш абстрактній формі; 4) порівняння рішень конкретних і абстрактних задач.

Оволодіння знаннями вимагає формування в дітей шкільного віку нових потрібних дій. На перший план у навчальній діяльності виступають розумові, мовні дії, потрібні для того, щоб усвідомлювати навчальне завдання, зрозуміти його зміст, розкрити внутрішні зв’язки, причинні залежності в пізнавальних об’єктах. Їм підпорядковуються мнемічні, уявні, практичні та інші дії.

Якість вмінь дітей залежить і від дій вчителя, методів навчальної діяльності. Навчальна діяльність школярів відбувається по-різному, залежно від удосконалення методів керування нею вчителем. За даними М.Д. Левітова, на навчальній діяльності дітей негативно позначаються такі хибні в роботі педагога складові, як багатослів’я, несистематичність і надмірна стислість викладу, зловживання розважальними засобами тощо.

Вчитель має формувати і активізувати всі якісно відмінні дії дітей, оскільки зосередження уваги тільки на одній групі не призводить до гармонійного розвитку. Розв’язування різних навчальних завдань (математичних, мовних та ін.) сприяє розвитку розумових здібностей, використання наочності сприяє розвитку перцептивних дій. Наочність відіграє особливу роль у навчальній діяльності школярів. Але використання наочності не є самоціллю, а засобом здобування дітьми чуттєвих даних, необхідних для утворення уявлення і понять про пізнавальні об’єкти, розвитку здатності сприймати предмети та явища об’єктивної дійсності, спостерігати їх. При цьому слід зважати на те, що наочність – це не тільки предмети і різноманітне зображення предметів і ситуацій. Наочність – це схема, математичні вирази тощо. Наочність – це опора опанування дітьми змісту навчального матеріалу. Без наочності дошкільникам неможливо якісно засвоїти навчальний матеріал, проте жодна наочність і технічні засоби не підвищать якість знань, якщо предмети, малюнки, діючі моделі не вписуються у логіку заняття, не доповнюються живим словом педагога, не стають основою для дітей, для їх уміння.

Результатами навчальної діяльності школярів є їх знання, уміння, навички, психічний розвиток (спостережливість, пам’ять, мислення, уява, воля, почуття, характер) і вихованість.

Знання є головним елементом освіти у шкільних закладах. Знання поділяються на наукові, тобто, такі, які відображають дійсність у формі загальних уявлень та понять; художні, тобто знання, які відображають світ у формі художніх образів; житейські на донаукові, у яких описані і констатовані факти однобічно або викривлено.

До результатів навчання також належить психічний, зокрема інтелектуальний та моральний розвиток дітей (сприйняття, пам’ять, мислення, увага, мотиви, інтереси, моральні якості). Ці результати у навчальній діяльності не слід вважати побічними.

Результативність навчальної діяльності школярів залежить від якості підручників, навчальних програм та планів, розкладу занять; від компетентності вчителя, рівня його методичного і виховного впливу на дітей; від попередньої підготовки школярів. Вони пов’язані з контролем навчально-ігрової діяльності учнів та їх самоконтролем, який зароджується у молодшій групі. Під час перевірки результатів навчальної діяльності важливо враховувати темперамент дитини.

Страницы: 1 2 3 4 5

Цікаве про педагогіку і навчання:

Театр
Витоки національного театру Театр – вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах. Театр – це мистецтво синтетичне, тому що поєднує драматургію, творчість автора, режисера, і му ...

Роль самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя
Ефективна професійна підготовка майбутнього вчителя неможлива без самоосвіти, самовиховання та саморозвитку. Тобто навчання і самонавчання студента потребує не лише знання ним форм і методів аудиторн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net