Діагностика особливостей мислення емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка » Вплив емоційної нестабільності на навчальну діяльність молодших школярів » Діагностика особливостей мислення емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 1

Мислення дошкільника відрізняється від мислення молодшого школяра: по-перше, більш низькими темпами його розвитку, по-друге, суттєвими структурними і якісними перетвореннями, які проходять в самих інтелектуальних процесах. В шкільному віці під впливом навчальної, як провідної діяльності активно розвиваються всі три види мислення: наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне. Особливо значні зміни проходять в розвитку останнього виду мислення, в зв’язку з цим практична психодіагностика мислення дітей шкільного віку повинна бути спрямована на оцінку всіх видів мислення у дитини та на особливу оцінку словесно-логічного мислення.

Навчальна діяльність істотно змінює зміст знань, яких набуває дитина, і способи оперування ними. Це веде до побудови розумової діяльності дітей. Велику роль відіграє засвоєння рідної мови – читання і письма, математичних дій з числами. Щоб виконувати дії зі знаками, треба володіти вмінням абстрагувати, відокремлювати і узагальнювати. У процесі засвоєння правил відбувається їх постійна конкретизація у прикладах і вправах. Діти навчаються міркувати й порівнювати, аналізувати і робити висновки.

Діти шкільного віку частіше використовують практичні дії для розв’язування простих задач життєвого змісту. Вони ще не вміють розв’язувати їх у подумки. Однак і в 6-10-річних дітей практична дія залишається в резерві; учні ефективно використовують її для розв’язання нових незвичних задач: розчленування слова на склади і звуки і складання слів із складів і букв, розв’язування прикладів на додавання і віднімання, перші операції вимірювання і побудови, ознайомлення з простими геометричними фігурами тощо.

Система використання практичних дій для формування розумових правил дії з цими поняттями розробив П.Я. Гальперін як систему поетапного формування розумових дій.

Використовуючи концепцію П.Я. Гальперіна про поетапне формування розумової дії, Д.Б. Ельконін, Н.Ф. Талізіна, Н.Г. Салміна, В.М. Сохіна, В.В. Давидов розробили систему навчання дошкільників грамоти, лічби, читання, математичних і граматичних понять. Основна увага спрямована тут на орієнтувальні дії, які виконує дитина. Із згортанням фізичних, матеріальних дій вони дедалі більше скорочуються, стають більш системними, набирають форми зорового ознайомлення з умовами задачі, а потім стають лише розумовою орієнтувальною діяльністю.

Практична дія протягом усього дитинства лишається засобом пізнання тих явищ дійсності, які дитина ще не може “охопити розумовим поглядом”. Школярам третіх класів недосить тільки дивитися, наприклад, на модель парової машини або спостерігати, як працює той чи інший механізм. Вони повинні взяти модель в руки, помацати її, покрутити різні ручки, гвинтики, інакше вони не бачать, тобто не сприймають, новий і складний для них об’єкт. Практичні дії школярів, підпорядковані чітко сформульованій умові задачі, контролюються критичними зіставленнями кожного етапу розв’язання з кінцевим очікуваним результатом навіть в їх першій орієнтувальній фазі, поступово набувають чіткої проблемної спрямованості, організованості, критичності і осмисленості.

Конкретна образність мислення ще довго зберігатиметься і в молодших школярів. Коли учні стикаються з новим для них, незвичним змістом, коли вони ще не можуть виділити основну думку серед другорядних подробиць і деталей, в них яскраво виявляється конкретність мислення.

Вивчаючи трикутники, діти довго уявляють собі цю геометричну фігуру тільки в тому положенні, в якому її зобразила вихователька на дошці. Зміна гостроти кутів, розміру, положення фігури в просторі заважає діям побачити в однорідній фігурі той самий трикутник.

Під час розумового процесу виступає спосіб мислення методом “короткого замикання”, який намітився ще в шестирічних дітей. Дитина не аналізує всю задачу в цілому, тобто не виділяє всіх її умов, усіх даних і не бачить зв’язку між ними. Вона вихоплює якусь одну умову і встановлює прямий зв’язок з будь-якою іншою умовою або з поставленим запитанням

Особливості логічного мислення чітко виступають у будь-яких виконуваних ними розумових операціях. Порівняння є основою всякого дальшого групування, класифікації й систематизації предметів і явищ. Використовуючи порівняння, дитина дізнається про особливості кожного нового предмета і цілих груп.

Операція порівняння в школярів має деякі особливості. Діти другого класу вже можуть успішно порівнювати предмети за уявленнями, а далі й абстрактні поняття.

Чітко виявляються особливості розвитку логічного мислення при вивченні його різних форм і процесів: висновків, класифікації, причинно-наслідкових зв’язків, понять. Однією з цих особливостей є збереження методу “короткого замикання”, характерного для школярів. Інша характерна особливість розумового процесу в дітей – перехід від первинного синтезу відразу до вторинного, із згорнутою середньою ланкою, ланкою аналізу.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Прикметники як лексичне забарвлення казок
Прикметники в японській мові (形容詞/кеййо:ші) за своїми граматичними та функціональними властивостями значно відрізняються від прикметників у романо-германських або слов’янських мо ...

Проблематика організації дитячого та підліткового дозвілля
Серед окремих категорій з якими ведеться дозвіллєва робота можна виділити такі категорії населення: підлітки та молодь, дорослі люди похилого віку, інваліди та сім'ї. Робота з підлітками й молоддю ст ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net