Діагностика особливостей мислення емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

У поставленій задачі дитина вихоплює якусь одну ознаку, умову, сторону і відразу переходить до висновку. Відбувається розшарування аналітико-синтетичної розумової діяльності – порушується цілісность розумового процесу.

Робота в групі побудована на систематичних завданнях, які поступово ускладнюються і потребують від школярів різноманітних форм розумової діяльності, вибіркового застосування раніше набутих знань і прийомів, зумовлює швидкі і помітні зрушення в мисленні дітей.

Успішність мислення великою мірою визначається тим, наскільки діти володіють загальними вміннями думати: ставити запитання, шукати умови і дані, які дають можливість знайти розв’язання; спрямовано відбирати потрібні для розв’язання конкретної задачі поняття, правила й прийоми; правильно і послідовно застововувати ці правила, варіюючи їх, замінюючи одне одним, якщо ця зміна раціональна.

Отже, особливості мисленнєвих процесів можна діагностувати за допомогою таких методик: „Методика класифікації понять”, „Прогресивні матриці Раввена”, „Прості аналогії”, „Методика порівняння понять”, „Методика розуміння переносного значення прислів’їв та метафор”, „Методика виділення закономірностей Б.І.Пінського”, „Методика заповнення пропущених в тексті слів Еббінгауза”.

У процесі навчальної діяльності дитини відбувається перехід від оперування практичними діями в розв’язанні наочно поданої конкретної задачі до розумових внутрішніх, згорнутих дій. При цьому практична дія не зникає, не відміняється, а лишається в резерві і з’являється під час розв’язання нових, складних для них задач. З переходом мислення у “внутрішній план” змінюються і практичні дії, які виконує дитина; вони втрачають пошуковий, проблемний характер, перетворюючись у дії виконавчі.

Словесні форми мислення розвиваються і виявляються в тому, що змінюється зміст, яким оперує учень. Розвиток позначається і на опануванні методу мислення, при чому не тільки окремих операцій і форм, а й загального методу аналітико-синтетичної діяльності. Засвоєння методу виявляється в утворенні спеціальних розумових умінь сприймати будь-яку конкретну задачу як вияв загальних залежностей, “прицільно” вести її аналіз, і цілеспрямовано вибірково використовуючи наявні в досвіді знання, прийоми і способи дії, успішно її розв’язувати.

Високоорганізована, систематично здійснювана і результативна навчальна діяльність дітей дошкільного віку, даючи їм почуття великого задоволення, забезпечує розвиток пізнавального ставлення дитии до навколишнього світу. У цій діяльності формується розум дитини та її пізнавальні інтереси.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Ґенеза досліджуваної проблеми
Розвиток демократичної української держави, соціально-економічні та культурні трансформації суспільства зумовлюють оновлення загальних освітніх процесів, формування нових концепцій розвитку особистос ...

Стан формування культури мовлення дітей у практиці дошкільної освіти
На етапі пошуково-розвідувального експерименту передбачалось здійснити: аналіз планів навчально-виховної роботи щодо вивчення стану планування вихователями дошкільних закладів культури мовлення і зок ...