Особливості гностико-конативної складової процесу навчальної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка » Вплив емоційної нестабільності на навчальну діяльність молодших школярів » Особливості гностико-конативної складової процесу навчальної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 10

Структуру критеріїв оцінювання учнів, притаманну респондентам з групи А, подано на діаграмі (див. рис. 1).

Як бачимо, найбільшу вагу (2,91) і, відповідно, найбільшу питому вагу (29% від загального масиву) отримали шкали, віднесені нами до категорію „якості, що відображають ставлення до інших людей”. Типовими прикладами таких шкал можуть послугувати: „добрий – злий”, „лінивий – працьовитий”, „співчутливий – жорстокий”, „поважає старших – не поважає старших” тощо.

На думку досліджуваних школярів, полегшують спілкування з оточуючими такі соціально-психологічні характеристики, як їх вміння слухати, вести діалог, розмовляти, приємна зовнішність, вміння оцінювати їх почуття та настрій, пояснювати, аргументувати свої пропозиції та зауваження, поважати один одного, брати до уваги риси характеру іншої людини, шанобливе та дружнє ставлення до них, вміння урізноманітнювати мовні форми звертання до інших, вчасно завершити спілкування, доброзичливе ставлення до співрозмовника, прагнення справляти на нього приємне враження, доброта, розуміння та довіра.

Виявлено, що можливість досягати прийнятного рівня розвитку у навчально-ігровій діяльності притаманна 86% школярів. При цьому домашня та дошкільна підготовка недостатньо впливає на формування їх установок у сфері міжособистісного спілкування. У більшості випадків спостерігається відсутність набутих установок (які, найчастіше, не відповідають вимогам соціальної адаптації), або стихійний розвиток останніх.

Встановлено взаємозв’язок між соціально достатнім рівнем навчально-ігрової діяльності дітей шкільного віку та рядом особливостей їх самосвідомості та особистісної сфери. Йдеться, зокрема, про те, що чільне місце у структурі їх самосвідомості займають взаємини з дорослими (домінуючий аспект самосвідомості майже всіх опитаних) репрезентовані через призму міжособистісної взаємодії, прагнення зрозуміти інших, налагодити з ними дружні стосунки тощо. Спостерігається розвиток їх психічних функцій: пам’яті, уваги, мислення. Учням, як правило, притаманний низький або середній рівень суб’єктивного контролю за значущими для них подіями. Притаманні для них агресивні тенденції недостатньо стримуються через слабо виражену схильність до соціального кооперування та співробітництва; нерозвинутою емоційністю та емпатією; невисокою комунікабельністю, яка поєднується з розвинутою потребою у підтримці з боку оточуючих, очікуванні розуміння з їхнього боку тощо (як результат, неготовність налагоджувати взаємини з іншими людьми).

Вивчення уявлень школярів про патерни рольової поведінки під час навчальної діяльності свідчить, що для таких рольових позицій, як „вихователь”, „батьки” і „друг”, вони практично співпадають.

Визначальним компонентом навчальної діяльності є пізнання особистості кожної дитини та формування у неї навичок спілкування. Оцінювання структури процесу навчальної діяльності організовується за алгоритмом „загальні критерії – емпіричні показники – ситуації прояву особистісних якостей”. Загальні критерії тут спрямовують процес навчання, а реальна оцінка відбувається на основі емпіричних показників і конкретних ситуацій, у яких виявляється оцінювана якість.

З приходом дитини до школи одним з головних об’єктів пізнання для неї стає поведінка однолітків, інші дії та вчинки, які характеризують їх як партнерів по навчальній та ігровій діяльності. Уміння оцінити їх з цієї нової для дитини позиції приходить до неї поступово, у міру того, як вона засвоює вимоги навчальної програми, формує за допомогою вчителя еталони оцінювання діяльності і поведінки однолітків та власні. З роками зміст понять про риси і сторони особистості суттєво змінюється. У дітей розвивається вміння глибше зрозуміти вчинки однолітків і об’єктивно оцінити особистість загалом. Школярі розмірковують про вчинки і поведінку інших людей, що спонукає їх до активного спілкування. В цей час одним із провідних методів навчальної діяльності дитини є прагнення змінити своє місце у колективі. У неї активізуються процеси рефлексії відбувається постійне зіставлення і оцінювання думок про себе з боку оточення.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12

Цікаве про педагогіку і навчання:

Практичне використання комп’ютера в початкових класах
В процесі практичної діяльності викладача, увага учнів зосереджується на практичній стороні застосування комп’ютера в навчально-виховному процесі. Під час роботи з дітьми та використання комп’ютера в ...

Особливості національного виховання учнів ПТНЗ
Вивчення історичного досвіду виховання особистості в Україні дає нам уявлення про стан національного виховання, починаючи з найдавніших часів. Історію розвитку національного виховання в Україні умовн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net