Особливості гностико-конативної складової процесу навчальної діяльності емоційно нестабільних дітей молодшого шкільного віку

Хід вправи

Вихователь говорить про те, що знайомство продовжується і пропонує кожному учаснику закінчити ці речення:

якби я був книжкою то я був би . (словником, детективом, віршами тощо);

якби я був би явищем природи, то я був би . (вітром, сонцем, бурею тощо);

якщо я був би музикою, то я був би . (піснею, колядкою, таночком тощо);

якби я був би дорослим, я був би .

Усі учасники відповідають по черзі.

5. Вправа „Намисто унікальності” (25-30 хв.)

Мета: підвести дітей до усвідомлення унікальності людської особистості, визначити коло інтересів учасників, розвивати навички групової взаємодії, активізувати творче мислення.

Обладнання: листівки розрізають на дві частини (кількість листівок за числом пар учасників). На звороті обох частин однієї листівки намалювати: „Спорт”, „Фантастика”, „Вечірка”, „Музика”, „ Танці”, „Комп’ютер”, тощо.

На столах: набір кольорового і білого паперу, картон, ножиці, фломастери, міцні нитки, скріпки.

Хід вправи

Учасники одержують одну частину листівки і знаходять свою пару. Кожна пара має створити і намалювати значок (те що зазначено на листівці). Потрібно зробити стільки екземплярів свого значка, скільки учасників є в групі. Кожна пара робить значок певного кольору.

Після цього кожна група представляє свій значок а далі всі значки викладаються на стіл. Кожен з учасників вибирає собі не більше п’яти значків, які йому подобаються. Потім кожен вибрані значки наклеює на нитку, зв’язує кінці нитки й надіває намисто на шию.

Всі стають у коло і роздивляються „намисто” інших учасників.

Запитання для обговорення.

У кого є однакові „намиста”?

Про що це свідчить?

Чи є такі, у кого в „намиста” один чи декілька значків однакові?

Які думки викликала ця вправа?

Що допомагає людям пізнати один одного? (спілкування).

6. Розповідь для активізації уваги учасників. (5 хв.)

Історія про рай і пекло.

Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай і пекло.

Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки. Але ручки цих ложок були дуже довгі – довші за руки.

“Так, це справді пекло”, – сказав мудрець.

Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати. Посеред цієї кімнати стояв цей самий казан з їжею, а люди в кімнаті ситі, щасливі й веселі.

„Так це ж рай!” – вигукнув мудрець.

Запитання для обговорення:

Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були в іншій?

Що зробило щасливими людей і були в змозі зробити нещасними?

Що допомогло людям у раю бути щасливими?

7. Вправа “Якості та уміння, важливі для ефективного спілкування” (20-25 хв.)

Мета: з’ясувати уявлення учасників про важливі якості та вміння особистості необхідні для ефективного спілкування.

Хід вправи

Кожному учаснику пропонують протягом 5 хв. Самостійно скласти й озвучити список якостей та вмінь людей, які, на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться обговорення, метою якого є узагальнений список якостей (записується на плакаті вихователем).

Цікаве про педагогіку і навчання:

Види роботи з розвитку мовленнєвого слуху на індивідуальних заняттях
Велике значення для підвищення ефективності кожного спеціального заняття з розвитку слухового сприймання має використання різноманітних видів роботи. При цьому можуть бути використані наступні види р ...

Методи формування екологічної культури
Виховання – процес творчий. О. Вишневський мав рацію, порівнюючи процес виховання з роботою художника, який малює всю картину одночасно – спочатку весь сюжет штрихами, а відтак через деталізацію дома ...