Особливості професійної підготовки майбутніх вчителів-хореографів у системі педагогічної освіти

Одним з напрямів практичної підготовки студентів вищого педагогічного закладу освіти є використання методу мікровикладання, який допомагає майбутньому фахівцю краще усвідомити сутність педагогічних явищ , набути певного рівня педагогічної майстерності. Моделюючи фрагмент практичної діяльності вчителя-хореографа, студенти розвивають свої фахові уміння та здібності, набувають педагогічного досвіду. Використанням методу мікровикладання забезпечується формування у студентів таких професійних якостей, як комунікативність, емпатія, педагогічна інтуїція, самовладання, педагогічний оптимізм.

Важливо, щоб у практичній діяльності вони поєднувалися з глибокими теоретичними та фаховими хореографічними знаннями. Фахова підготовка педагогів-хореографів є складним довготривалим процесом, що вимагає не лише досконалого професійного оволодіння технічною майстерністю, але й засвоєння методик викладання дисциплін хореографічного циклу, формування загальнопедагогічних та спеціальних умінь.

Забезпечення високого рівня професійно-практичної підготовки майбутніх учителів безпосередньо пов’язане з організацією педагогічних практикрізних рівнів (навчально-методичних та безперервних виробничих).

Провідним завданням педагогічної практики визначається формування у студентів фахових умінь організації та здійснення навчально-тренувального і творчо-постановочного хореографічного процесів у системі загальної та позашкільної освіти .

Різні види спеціальних хореографічних практик (навчально-методична практика з хореографії, навчальна фольклорна практика, навчально-тренувальні хореографічні збори, виробничі педагогічні хореографічні практики) дають можливість студентам, насамперед, збагатити свій фаховий досвід, а також продемонструвати набуті практичні вміння й навички з методик викладання дисциплін хореографічного циклу.

Зміст кожної хореографічної практики представлено у програмах, інструктивно-методичних матеріалах, розроблених викладачами профільної кафедри і затверджених на засіданнях методичної і вченої ради університету.

Загальною метою педагогічних практик з хореографії визначається комплексна професійна підготовка студента до хореографічної роботи у системі загальної та позашкільної освіти. Відповідно до профілю хореографічної підготовки та перспектив майбутньої професійної діяльності студентові надається можливість вибору бази проходження практики, а також комплексу завданьз хореографічних дисциплін, які він виконуватиме підчас проходження практики.

Початковим етапом процесу формування у майбутніх учителів-хореографів професійно значущих якостей є навчально-методична хореографічна практика. Основним видом діяльності студентів під час її проходження є спостереження за хореографічним процесом у дитячому танцювальному колективі та виконання низки теоретичних і практичних завдань, які розкривають основні напрями професійно-практичної підготовки майбутнього хореографа. Завдання навчально-методичної хореографічної практики передбачають ознайомлення студентів зі специфікою роботи дитячого танцювального колективу, плануванням та проведенням різних видів хореографічних занять, методиками викладання класичного, сучасного бального, народно-сценічного та естрадного танцю.

Важливим компонентом комплексної професійної підготовки майбутнього педагога-хореографа також є проходження ними навчальної фольклорної практики, основним призначенням якої визначається дослідження фольклорно-хореографічної спадщини в певній місцевості. Користуючись інструктивно-методичними матеріалами практики, студенти самостійно знаходять і документально фіксують цікаві здобутки народної хореографії, знайомляться з неординарними балетмейстерами-хореографами, які працюють чи працювали у цьому жанрі, визначають стилістичні особливості досліджуваного хореографічного творутощо.

Виробнича педагогічна хореографічна практика передбачає передусім практичне ознайомлення студентів з діяльністю дитячих хореографічних колективів, підготовку та проведення уроків хореографії різних типів із застосуванням ефективних методів навчання, а також забезпечує виконання експериментальної частини курсової роботи.

Цінність активної форми практики полягає в тому, що вона забезпечує закріплення отриманих професійних знань, набутих практичних умінь і навичок з методик викладання дисциплін хореографічного циклу в процесі організаційної та творчо-постановочної роботи у дитячому хореографічному колективі.

Таким чином, у ході виробничої практики створюються оптимальні умови для формування у студентів фахових умінь учителя хореографії, керівника танцювального гуртка, студії, ансамблю.

Ми вважаємо, що професійна підготовка майбутніх учителів-хореографів у системі педагогічної освіти потребує системного, цілеспрямованого підходу. Обов’язковими вимогами до будь-якої форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів є:

Цікаве про педагогіку і навчання:

Творчі аспекти розвитку здібностей молодших школярів у процесі ігрової діяльності
Музично-естетичне виховання спрямоване на вдосконалення різноманітних якостей особистості учня, в процесі якого педагоги, спираючись на наукові дані фізіології та психології, повинні турбуватись про ...

Психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності. Ан ...