Одне з важливих умінь, яким учні повинні оволодіти з першого року навчання іноземної мови, є уміння вести діалог-домовленість. Діалог-домовленість використовується при вирішенні співрозмовниками питання про плани та наміри він є найбільш посильним для учнів. Після оволодіння діалогом - домовленістю здійснюється навчання змішаного типу діалогу: розпитування-домовленості.
Наступним за складністю є діалог-обмін враженнями і думками, метою якого є виклад свого бачення якогось предмета, події, явища, коли співрозмовники висловлюють свою думку, наводять аргументи для доказу, погоджуються з точкою зору партнера або спростовують її. При цьому ініціатива ведення бесіди є двосторонньою.
Найскладнішим для оволодіння є діалог-обговорення і дискусія, коли співрозмовники прагнуть виробити якесь рішення, дійти певних висновків, переконати один одного в чомусь.
Кожен функціональний тип діалогу характеризується певним набором діалогічної єдності що представлено в додатку 2. Види діалогічних єдностей для кожного типу діалогу подані за ступенем їх поширеності в мовленні.
Основними якісними показниками сформованості загального вміння вести діалог іноземною мовою є такі спеціальні вміння:
1. Уміння починати діалог, вживаючи відповідну ініціативну репліку (повідомлення, спонукання, запитання);
2. Уміння швидко реагувати на репліку співрозмовника, використовуючи репліки, що мають різні комунікативні функції;
3. Уміння підтримувати розмову, додаючи до репліки-реакції свою ініціативну репліку;
4. Уміння стимулювати співрозмовника до висловлювання, виражаючи свою зацікавленість за допомогою реплік оцінювального характеру;
5. Уміння продукувати діалогічні єдності різних типів;
6. Уміння продукувати діалоги різних функціональних типів на основі запропонованих навчальних комунікативних ситуацій (в межах тематики, мовного і мовленнєвого матеріалу, визначених чинною програмою для даного класу і типу школи);
7. Уміння в разі необхідності (нерозуміння репліки співрозмовника чи утруднення при висловлюванні своєї думки) ввічливо перервати розмову і звернутися за допомогою до партнера або навіть до довідника (розмовника, словника).
Базовий рівень володіння іноземною мовою передбачає опанування учнями такими типами діалогу:
1) діалог етикетного характеру;
2) діалог-розпитування;
3) діалог-домовленість;
4) діалог-обмін думками, повідомленнями.
В результаті учні мають навчитися виконувати такі мовленнєві завдання для ведення діалогів згаданих типів:
1) для ведення діалогу етикетного характеру:
- привітати і відповісти на привітання;
- назвати себе, назвати іншу людину;
- попрощатися;
- поздоровити, висловити побажання і прореагувати на них;
- висловити вдячність і прореагувати на неї;
- погодитися / не погодитися з чимось;
- висловити радість / засмучення.
2) для ведення діалогу-розпитування:
- запитувати і повідомляти інформацію з позиції того, хто відповідає, і навпаки;
- цілеспрямовано запитувати інформацію в односторонньому порядку за допомогою запитань: Хто? Що? Де? Куди? Коли? тощо.
3) для ведення діалогу-домовленості:
- звернутися з проханням, висловити готовність / відмову його виконати:
- висловити пропозицію і погодитися / не погодитися з нею;
- запросити до дії / взаємодії і погодитися / не погодитися взяти в ній участь:
- домовитися про певні спільні дії.
4) для ведення діалогу-обміну думками, повідомленнями:
- вислухати думку/повідомлення співрозмовника і погодитися/не погодитися з ним;
- висловити свою точку зору, обґрунтувати її, щоб переконати спів розмовника;
- висловити сумнів, невпевненість;
- висловити схвалення / несхвалення, осуд.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Лабораторні роботи, фронтальний експеримент і
роботи фізичного практикуму з оптики
Програма з фізики передбачає набуття учнями умінь і навичок дослідним шляхом (з виконанням необхідних розрахунків) визначати показник заломлення речовини, довжину світлової хвилі, користуватися оптич ...
Волонтерський рух студентів вузу як форма педагогічного впливу на виховання
дітей у притулку
Педагогічних прийомів, методів і форм впливу на дитину у дитячих закладах накопичено багато. Однак, відомо, що до кожної дитини необхідно мати індивідуальний підхід. Сама система виховання у дитячому ...