Специфіка побудови уроків у класах-комплектах

Педагогіка » Сучасні проблеми малокомплектної школи » Специфіка побудови уроків у класах-комплектах

Сторінка 3

Останнім часом відбулися позитивні зрушення в методиці самостійної роботи, зокрема в розширенні видів самостійних завдань на користь таких з них, які не тільки тренують уміння й навички, а й розвивають пізнавальну активність. Значно урізноманітилися способи постановки самостійних завдань. Дедалі частіше вчителі почали вдаватися і до диференціації самостійної роботи.

Водночас обмеженість безпосереднього мовного спілкування вчителя з учнями подекуди призводить до того, що самостійна робота молодших школярів стає некерованою, втрачає чітке спрямування.

Плануючи самостійну роботу в комбінованому класі, вчитель має:

• визначити її місце в структурі уроку кожного класу;

• добре орієнтуватися у вимогах до учнів на даному рівні оволодіння матеріалом;

• передбачати труднощі, які можуть виникнути під час роботи в різних групах дітей;

• правильно визначити зміст та обсяг завдань;

• а також форму, в якій вони пропонуватимуться;

• визначити тривалість самостійної роботи;

• визначити, який дидактичний матеріал треба підготувати;

• продумати раціональний спосіб перевірки роботи.

Розглянемо можливості забезпечення цих умов. Самостійній роботі у класах-комплектах властиві не стільки контрольні, скільки навчальні функції.

Тому самостійну роботу в малокомплектній школі, залежно від ЇЇ мети, можна проводити на різних етапах уроку. Найчастіше вчителі відносять її до закріплення та повторення і дуже рідко – до вивчення нового матеріалу, хоча воно відбувається майже на кожному уроці. Отже, щоб не порушувалася логіка навчального процесу й повноцінно розвивалися пізнавальні здібності дитини, слід практикувати і самостійне ознайомлення учнів з новим матеріалом.

Форми самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб залучати до сприймання різні види пам'яті: зорову, слухову, моторну. Важливо уникати перевантаження якогось одного виду сприймання. (Це стосується не тільки організації самостійної роботи, а й усього процесу навчання.)

Результативність самостійної роботи залежить і від того, чи зуміє вчитель поєднати завдання – усні з письмовими, фронтальні з індивідуальними, і від способу постановки завдання (маємо на увазі розробку навчальних завдань, їх формулювання, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу). Якщо вказівки мають загальний характер (алгоритм розв'язування задачі, схема морфологічного й фонетичного розбору тощо), бажано оформити їх у вигляді пам'ятки (настінної таблиці), яка в потрібний час вивішується на дошці.

Молодші школярі найчастіше відчувають потребу в керівництві, коли опановують новий вид роботи. У цьому разі корисно в індивідуальних картках чи на дошці записати рекомендований план міркування.

Приклад картки з планом послідовності міркування для учнів 3-го класу, які опановують новий вид задачі:

1. Позначаю шукане число .

2. Складаю вираз .

3. У задачі сказано, що .

4. Складаю рівняння .

5. Розв'язую рівняння .

6. Відповідь .

7. Перевіряю відповідь за умовою задачі .

Для заощадження часу уроку треба звести до мінімуму ті пояснення вчителя, які можна записати на дошці або позначити в картках для самостійної роботи.

Добираючи завдання для самостійної роботи, вчитель прискіпливо зважує можливості кожної форми завдання відповідно до мети уроку. Так, коли учням пропонується робота з тренувальними вправами, доцільно використати підручник чи картки з диференційованими завданнями; коли ж ідеться про підготовку до сприймання нового матеріалу з читання, в пригоді стануть звукопис, картина, підготовчі вправи з дошки тощо.

Тривалість самостійної роботи зумовлюється рядом чинників. Насамперед – складністю та обсягом завдання: воно може бути і невеликим, але учні тільки-но почали засвоювати цей матеріал і, отже, техніка виконання вправ опрацьована ще недостатньо. У такому разі на самостійну роботу потрібно відвести більше часу, ніж на етапі повторення матеріалу. Буває, що робота нескладна (наприклад, прийом обчислення, добре засвоєний учнями), але, щоб здобути результат, доводиться робити багато записів. Це також слід ураховувати, визначаючи час.

Крім того, тривалість роботи залежить від працездатності учнів, обсягу їхньої уваги, темпу читання й письма.

Для підтримання уваги, розширення її обсягу молодшим школярам слід пропонувати завдання, виконання яких вимагає поєднання розумових дій з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й поділити текст на частини. Не тільки повторити правило, а й записати у зошит власні приклади тощо.

Часто вчителі нечітко уявляють темп роботи учнів. А від того, наскільки швидко діти вміють писати, читати, лічити, залежить ефективність усього навчального процесу.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Використання лінгвостилістичних засобів на уроках української мови в старших класах
У шкільному курсі рідної мови особлива роль відводиться роботі над удосконаленням стилістичних умінь і навичок старшокласників, що знайшла своє відображення в чинній програмі, яка надає перевагу таки ...

Впровадження сучасних інформаційних технологій в процес викладання правничої іноземномовної лексики
На сучасному етапі розвитку комп’ютерної мережі особливо важко уявити вивчення іноземної мови без застосування новітніх технологій. Сучасні інформаційні інновації дають можливість суб’єктам освітньої ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net