Особливості побудови навчально-виховного процесу

Педагогіка » Сучасні проблеми малокомплектної школи » Особливості побудови навчально-виховного процесу

Істотні особливості навчально-виховного процесу у малокомплектних школах зумовлені в основному:

- специфікою роботи у класах з малою наповненістю;

- специфікою сільськогосподарського природного оточення, економічними, соціальними умовами, характерними для невеликих населених пунктів сільської місцевості.

З одного боку, це сприяє індивідуалізації навчання, диференційованому підходу до учнів. З іншого – різко зростає навантаження на кожного учня, який під час уроку постійно перебуває під контролем учителя і змушений багато разів відповідати на запитання. Одноманітні методи і прийоми, які нерідко застосовують різні учителі-предметники (а надто – один учитель, викладаючи по 2–3 навчальних предмети), призводять до емоційного перевантаження та швидкої втомлюваності учнів.

Науковці стверджують, що тривалість самостійної роботи учнів у малокомплектній школі значно перевищує наявні оптимальні нормативи і становить від 43,1 до 83,9 відсотка навчального часу, тоді як для учнів 1–2-х класів вона не повинна перевищувати 25 хвилин, 3 – 4-х класів – 30 хвилин. Навчання тут супроводжується постійними додатковими зоровими, мовними та іншими подразниками, що вкупі із монотонною самостійною роботою негативно позначається як на розумовій працездатності учнів під час уроку, так і на рівні їхніх знань у цілому. Внаслідок цього знижується інтерес до навчання, воно стає важкою, малоефективною роботою.

Тому в умовах сільської малокомплектної школи слід використовувати різноманітні організаційні форми, методи, прийоми навчання, які б активізували розумову діяльність, допомагали ефективно реалізувати триєдину мету уроку. Особливого значення набувають інноваційні технології, які враховують особливості малокомплектних шкіл, інтерактивні методики навчання.

Особливу увагу варто звернути на те, щоб учитель, який викладає по 2–3 і більше навчальних предметів, на всіх уроках використовував, зокрема, методичні прийоми, які відповідають тому чи іншому навчальному предмету.

Домінантним залишається принцип диференційованого індивідуального підходу до навчання і виховання. З двох можливих форм диференціації навчально-виховного процесу – профільної та рівневої – у малокомплектній школі варто надавати перевагу рівневій, тобто внутрішній диференціації. Бажано використовувати групову форму навчання. Склад груп – динамічний, тобто учні можуть переходити з однієї групи в іншу. Крім того, багато які питання розглядаються колективно. На певних етапах уроку кожна з груп по черзі працює самостійно, і таким чином зменшується психологічний тиск учителя.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Стратегія управління соціально-педагогічною діяльністю загальноосвітнього навчального закладу
1. Створюючи творчу групу для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього закладу, в структурі її передбачити елементи самоконтролю, контролю, корекції та звітності. 2 ...

Спільна навчальна робота молодших школярів як чинник їх розумового та соціального розвитку
Розвиток особистості дитини стає основним завданням школи. Тому постає питання про пошук таких форм організації навчального процесу школярів, які б найбільшою мірою забезпечували цей розвиток. Однією ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net