Методичні підходи до опрацювання складених задач

Педагогіка » Формування умінь молодших школярів розв’язувати складені задачі » Методичні підходи до опрацювання складених задач

Сторінка 1

Згідно з чинним законодавством в учнів початкової школи на уроках математики мають формуватися уміння розв’язувати прості і складені задачі різних видів. Шкільна практика свідчить про те, що найбільші труднощі викликають у дітей складені задачі.

У першому класі діти ознайомлюються з поняттям “задача”, вчаться розв’язувати прості задачі; у другому класі вводять нові задачі, які розв’язуються двома діями – це перші складені задачі. До цього, розв’язуючи задачу, учні одразу відповідали на її запитання, виконавши лише одну арифметичну дію. Під час розв’язування складених задач для відповіді на запитання слід виконати кілька арифметичних дій

Таким чином, потрібно спеціально готувати учнів до того, що не завжди, розв’язуючи задачу, можна одразу відповісти на ї запитання., тому що одне із числових значень поки що невідоме. З цього витікає необхідність ґрунтовної підготовчої роботи до введення задач на дві дії і продуманої методики вивчення поняття “складена задача” та подальшого формування у дітей умінь розв’язувати такі задачі.

Розв’язування складених задач – непростий за своєю структурою процес, що охоплює кілька елементарних дій:

аналіз змісту задачі: виділення умови і запитання;

до складання короткого запису і пояснення за ним даних задачі та запитання;

проведення аналітичного (синтетичного) пошуку шляху розв’язання задачі, під час якого слід обирати числові дані;

виділення на схемі аналізу (синтезу), а потім формулювання кожної простої задачі, що міститься в складеній;

складання плану розв’язання задачі;

запису розв’язку;

запису відповіді.

Згідно з вимогами до формування умінь та навичок, сформульованими Л.М. Фрідманом, засвоюючи складну дію, формуючи відповідні уміння або навички, слід засвоювати окремо кожну з елементарних дій, з яких вона складається.

Розв’язуючи прості задачі, учні поступово опановують уміння аналізувати їх зміст – виділяти умову і запитання, пояснювати вибір арифметичної дії, якою вона розв’язується, записувати розв’язок, а також поступово формувати уміння:

складати короткий запис задачі, пояснювати за ним дані задачі і запитання;

міркувати від запитання задачі до числових даних (засвоюючи мовні конструкції: “Що потрібно знати, аби відповісти на запитання задачі?”, “Потрібно знати два числових даних: 1-ше… та 2-ге…”, “Яку арифметичну дію треба виконати, щоб відповісти на запитання задачі? Чому?”, “Дію…”);

записати відповідь задачі, починаючи з шуканого числа.

Під час підготовчої роботи пропонуємо ознайомити учнів з аналітичним способом розв’язування задач через створення певних ситуацій, які підкреслюють:

Необхідність визначення, про що можна дізнатися за певними числовими даними (ставлячи запитання до даної умови).

Неможливість відповіді на запитання задачі через недостатність числових даних (під час розв’язування задач з недостатньою кількістю числових даних).

Необхідність вибору числових значень для відповіді на перше запитання (під час розв’язування задач з зайвими числовими даними).

Неможливість відповіді на запитання, поставлене до даної умови, одразу (під час роботи з задачами з двома запитаннями).

Можливість складання задачі з двох простих, пов’язаних за змістом, виходячи із попереднього розв’язку цих задач і об’єднання схем аналізу (під час роботи над простими задачами, що пов’язані за змістом).

Можливість постановки додаткового запитання, яке вводить у процес розв’язування усі три числові дані, та будування схем аналізу, що складається з двох циклів (під час роботи над задачами з зайвими числовими даними; над двома послідовними простими задачами і над задачами з двома запитаннями).

Отже, підготовча робота до ознайомлення учнів зі складеною задачею полягає у розв’язанні наступних видів завдань:

добір запитання до даної умови так, щоб задача розв’язувалася певною (іншою) дією;

складання задач, які розв’язуються даним виразом;

складання задач з числами, які розв’язуються даною арифметичною дією;

розв’язування задач:

з недостатньою кількістю числових даних;

з зайвими числовими даними;

з двома послідовними запитаннями;

двох послідовних простих задач;

двох послідовних простих задач, друга з яких – з недостатньою кількістю даних.

Першим з пунктів до цього виду роботи є добір запитання до даної умови метою якого є:

навчити учнів ставити запитання до даної умови, на яке можна відповісти за числовими даними, що в ній міститься;

закріпити мовні конструкції: “Для відповіді на запитання задачі потрібно знати два числових даних… На запитання задачі відповімо за допомогою арифметичної дії…”;

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Активні методи у викладанні літератури
Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") визначає потребу перегляду усталених підходів до змісту, методів і форм навчання. Огляд окремої підручникової, моно ...

Розвиток пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку
Гру традиційно зв'язують з дитинством. Дитина переступає поріг школи, і з цього моменту навчання займає велику частину часу, теоретично стає ведучою діяльністю аж до підліткового віку. І, проте, ігро ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net