Методичні підходи до опрацювання складених задач

Педагогіка » Формування умінь молодших школярів розв’язувати складені задачі » Методичні підходи до опрацювання складених задач

Сторінка 3

Чим схожі ці задачі? Чим вони відрізняються? Що треба знати, аби дізнатися “Скільки всього…?”

Що треба знати, аби дізнатися “На скільки більше (менше)…?” Вчителю доцільно запитати учнів, що цікавого вони помітили.

Для відповіді на обидва запитання треба знати одні й ті самі числові дані, тому що в задачах однакові умови. Умови однакові, але запитання різні! Значить і розв’язки будуть різні! Чим вони відрізнятимуться? У таких випадках найдоречнішим методом є бесіда, оскільки учні самі приходять до бажаного результату.

Чим схожі ці завдання на попередні, а чим відрізняються ? (У попередніх завданнях до даної умови можна було поставити лише одне запитання, а тут – два запитання.)

Всі ці завдання ми порівнювали між собою. Що означає “порівняти”?

Порівнюємо – зіставляємо, щоб знайти: однакове, спільне, відмінне.

У подальшій роботі учням пропонується під час порівняння розповісти, що треба робити.

Наступним кроком у роботі є “Складання задач з даними числами або виразами”, метою якого є:

розвивати варіативність мислення: учні впевнюються,

що однією й тією самою арифметичною дією над даними числами можна розв’язати багато задач, які відтворюють різноманітні життєві ситуації;

вчаться визначати значення числових даних та підбирати запитання, відповідь на яке знаходять певною арифметичною дією;

навчання порівнювання задач;

закріплення мовних конструкцій: “Для відповіді на запитання задачі потрібно знати два числових даних На запитання задачі відповімо за допомогою арифметичної дії…”

Завдання 1. З числами 10 і 6 складіть задачі на додавання.

При роботі з новим видом завдання доцільно вияснити в учнів, чи всі вони розуміють яке саме завдання перед ними поставлено. Саме тому запитуємо: що означає вислів “З числами 10 і 6 складіть задачу?” (Числа 10 і 6 будуть числовими даними цієї задачі.)

Але в задачі, крім числових даних, ще є шукане число. Де міститься шукане число? При такому аналізі задачі набагато легше учням запам’ятати структуру самої задачі і безпомилково визначати яке число є даним, а яке шуканим.

Учні повинні придумати умову, яка міститиме числа 10 та 6, а також поставити до неї запитання. Умови в нас немає… Як визначити, яке запитання треба поставити?

Що вимагається зробити в завданні? (Скласти задачу на додавання.) Вислів: “Скласти задачу на додавання?” означає скласти таку задачу, яка розв’язується за допомогою дії додавання.

Про що повинно запитуватися в задачі, аби вона розв’язувалася дією додавання? (В задачі може запитуватися “Скільки всього разом…?”)

Покажіть опорну схему такої задачі. Прочитайте задачу. Поясніть значення числових даних. Яке число є шуканим? За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? Чому?

Прокоментуйте розв’язання задачі. Повторіть запитання та скажіть відповідь.

Можна запропонувати навести приклади запитань, які можна поставити для того, щоб задача розв’язувалася дією додавання?: “Скільки стало…?”, “Скільки було перед тим як витратили…?”

Порівняйте ці задачі. Що означає “порівняти”? Як треба міркувати, щоб порівняти задачі?

Учням пропонується використовувати при розв’язуванні задач пам’ятку, яка пропонується учням для того, щоб у подальшій роботі не зупинялися на кожному запитанні і окремо його не розбирали, а розв’язували задачу відповідно до пунктів, які пропонує пам’ятка. Такі пам’ятки кожен учень має на парті і в перший час інтенсивно її використовує, а при подальшому розв’язанні задач школярі запам’ятовуєть послідовність у роботі під час розв’язання задач.

Щоб порівняти задачі, треба:

Виділити умову і запитання кожної задачі.

Зіставити умови задач: визначити спільне в умовах; відмінне в умовах.

Зіставити їх запитання: визначити спільне; відмінне.

Зіставити розв’язання: визначити спільне; відмінне.

Узагальнити результати порівняння (зробити висновок про спільне або відмінне в задачах).

У подальшій роботі, порівнюючи задачі, учні користуються пам’яткою: спочатку читають завдання, а потім на нього відповідають. Згодом вони запам’ятовують її зміст і виконують порівняння без опори на текст, промовляючи вголос завдання пам’ятки. Далі діти міркують за пам’яткою, не відтворюючи її запитання. Таким чином під час роботи над задачами формується розумова операція – порівняння.

Що спільного в умовах цих задач? (У них містяться однакові числові дані.) А чим відрізняються задачі? (Зв’язками між числовими даними, що розкривають ситуації, описані в задачах.)

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Цікаве про педагогіку і навчання:

Етапи розвитку спортивного руху нечуючих України
Завдяки незламному духу нечуючих, їх наполегливості, завдяки терплячим педагогам слабочуючі або глухі досягають значних успіхів в творчій діяльності, зокрема в спорті. До революції 1917 року в Україн ...

Моніторинг систем управління якістю ВНЗ
Традиційно моніторинг якості вищої освіти пов’язується зі спостереженням та оцінюванням результатів освіти з подальшим їх аналізом і вжиттям заходів для підвищення рівня підготовки випускників ВНЗ. У ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net