Розвиток пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку

Педагогіка » Особливості форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини » Розвиток пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку

Сторінка 2

Правильне вирішення: шашки слід розмістити на будь-якій з двох діагоналей.

Прапорці

Ця гра вимагає від дитини вміння діяти за зразком і оцінювати результати своїх дій на основі порівняння їх з цим зразком. Гра сприяє також розвиткові дрібної моторики руки і вміння слідкувати за виконанням умов завдання.

Для гри потрібний аркуш паперу в клітинку. Приготуйте на ньому зразок завдання - прапорці, зображені за такими правилами:

1) ніжка прапорця займає три клітинки, прапорець - дві;

2) відстань між двома сусідніми прапорцями - дві клітинки;

3) відстань між рядками - дві клітинки;

4) на прапорцях почергово зображений або трикутник, або кружечок;

5) один прапорець з підставкою, другий - без неї.

Запропонуйте малюкові роздивитися зразок завдання. Після того попросіть його намалювати на своєму аркуші точнісінько такі самі прапорці. Зверніть увагу дитини на те, що зразок буде лежати поряд і що під час малювання на нього можна дивитися. На виконання завдання відводиться близько 15 хвилин. Коли дитина закінчить роботу, запропонуйте їй перевірити, чи немає в її малюнках помилок. Якщо їй вдасться виявити неточності, похваліть за це і дозвольте їх виправити.

Молодший шкільний вік – важливий сензитивний період у становленні особистісного розвитку учня. Саме тут закладаються основи моральних знань, норм, формується свідомо-емоційне ставлення до навколишнього середовища. Психологічною основою формування здатності до особистісного зростання є процес засвоєння цінностей життя і їх перетворення в змістовні елементи уявлень про моральні якості особистості. Тому важливо, щоб альтруїстичний стиль спілкування став невід'ємним складником навчально-виховного процесу. В основі цього стилю лежить розуміння, прийняття та визнання особистості учня, повна довіра йому.

Становлення особистісного розвитку молодшого школяра не є ізольованим процесом. Він тісно пов'язаний із його соціальним та загальнопсихічним розвитком, тобто здійснюється у контексті становлення цілісної особистості. У процесі становлення особистості в результаті взаємодії емоцій, почуттів, моральних знань, навичок та звичок виникають специфічні для морального формування найважливіші особистісні новоутворення. Останні збагачують особистість учня і є передумовою для подальшого засвоєння соціального досвіду та його морального розвитку.

Засвоєння молодшим школярем моральних взаємин, як окремих видів психологічних ставлень, передбачає певний ступінь розвитку у нього довільності, самооцінки, мотиваційної та емоційної сфер. Тому важливо організувати навчально-виховний процес так, щоб максимально сприяти розвитку в учнів позитивної “Я – концепції”, впевненості у своїх силах, відкритості, гуманності.

У психолого-педагогічній взаємодії при здійсненні суб'єкт-суб'єктних відносин школяреві не завжди вдається самостійно осягнути певний смисл моральних стосунків, моральних норм поведінки. Тому необхідно постійно реалізовувати спеціальну систему цілеспрямованих виховних впливів.

Поряд із засвоєнням моральних уявлень, слід організувати навчально-виховний процес так, щоб учень був активним суб'єктом практики конкретних моральних стосунків та вчинків, що формує власний досвід його моральної поведінки, сприяє особистісному зростанню. Важливо, щоб ці ситуації були особистісно значущими для учня та емоційно переживалися ним.

Стосунки школярів з дорослими, ровесниками, товаришами та іншими людьми повинні бути організовані таким чином, щоб у них була втілена модель тих моральних якостей, якими вони повинні оволодіти (співчуття, повага, відповідальність, турботливість про інших тощо). Особливого значення у цьому аспекті набуває виховання вміння у дітей враховувати наслідки власних вчинків.

Таким чином, молодший шкільний вік характеризується наступними основними особливостями: художньо-образним мисленням дитини та потребою учнів у довірливому підкоренні дорослому, який турботливо і уважно керує їхнім розвитком. Тому у педагогіці художньо-образне викладання – це основний метод навчання. У той же час завоювання авторитету вчителем – це основний метод виховання. Ці методи навчання і виховання адекватно відображають психічні особливості дітей молодшого шкільного віку і повинні широко сполучатися із художньо-практичною діяльністю.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Система занять по декоративній діяльності за мотивами українських народних промислів
Основна мета формуючого експерименту полягала в організації роботи щодо вдосконалення декоративної діяльності з українських народних промислів, в першу чергу з дітьми, які на констатуючому етапі нашо ...

Методика підготовки тестів
Екзаменаційні тести є максимально об'єктивними засобами контролю. Поняття "об'єктивність" у контексті означає можливість класифікувати відповіді на питання тесту як "правильні" аб ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net