Специфіка зображення природних об’єктів у декоративному розписі

Педагогіка » Використання технік декоративного розпису у формуванні творчої особистості на уроках образотворчого мистецтва » Специфіка зображення природних об’єктів у декоративному розписі

Сторінка 1

Аналізуючи самобутню станкову графіку петриківців, ми бачимо у захоплюючих декоративних малюнках і міцну традиційну основу, і школу Тетяни Пати, й індивідуальні особливості кожного художника-творця. У цьому велика цінність неповторної станкової графіки народних майстрів Петриківки.

На розвиток декоративного розпису впливали багаті й щедрі місцеві флора і фауна, які народні майстри стилізували, створюючи фантастичні форми півоній, дерев, зозуль, лисиць.

Тонкий окомір і надзвичайна віртуозність руки народних майстрів допомагають їм без попереднього контуру та вимірювальних інструментів створювати декоративні композиції.

Характерна особливість традиційної композиції петриківського букета — розміщення в центрі трьох великих квіток, від яких відходять дрібні квіти, бутони і листя. Завершується композиція букета тоненькими вусиками, стеблинами лугових рослин.

Головна ознака образної мови петриківського розпису — це прийоми виконання його елементів і способи поєднання кольорів. Народні майстри виконували розпис саморобними пензлями з котячої шерсті, фарбами, розведеними на жовтку курячого яйця (здебільшого яєчною темперою), що давало змогу накладати мазок будь-якої сили натиску і змінювати цю силу натиску, не відриваючи "котикового" пензлика від поверхні паперу, досягати різних відтінків одного кольору, збагачувати малюнок тонально і в кольоровому відношенні, виконувати оригінальний прийом одночасного накладання двох кольорів одним пензлем, так званий перехідний мазок — наслідком його є найтонші переходи від одного кольору до іншого без змішування їх. Учням необхідно навчитися тримати пензлик трьома пальцями так, щоб він "крутився", і тримати його перпендикулярно до площини картини, забезпечуючи вільний мазок.

Для опанування техніки петриківського розпису необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційна назва яких "гребінчик", "зернятко", "горішок", "перехідний мазок".

"Гребінчик" — мазок, що починається з потовщення, яке робиться натиском пензля, і закінчується "тоненьким вусиком", що малюється легким дотиком кінчика пензля. Покладені поряд кілька таких мазків нагадують гребінець. Гребінчиковий мазок може бути і коротким, і видовженим, тому він найпоширеніший у роботі петриківців. Ним малюють пелюстки, листя і трави різноманітної форми.

"Зернятко"— мазок, який починається з найлегшого дотику і закінчується найсильнішим натиском. Якщо мазки "зернятко" покладені по обидва боки стеблини вістрям назовні, зображення нагадує колосок, звідси і назва мазка — "зернятко".

"Горішок" складається з двох гребінчикових мазків, вигнутих півлунками і покладених один проти одного. Заповнивши між півлунками порожнє місце гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками, матимемо форму, подібну до лісового горіха, звідки й назва його. Без "горішка" не можна намалювати зав'язі, пуп'янка чи квітки.

"Перехідний мазок" накладається одним пензлем, але двома фарбами (додаток Аг). При цьому фарби розмішуються до густоти сметани, сухий пензель умочають в одну фарбу (наприклад, у зелену), а потім у другу (наприклад, у жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений без змішування їх. Фарби не рідкі, розведені на яєчному жовтку, тому вони не зливаються, а лише проглядають одна з-під однієї, створюючи дивовижно тонкі переходи від одного кольору до іншого, яких не можна досягти іншими технічними прийомами.

Оволодіваючи технікою виконання традиційних мазків петриківців, учні поступово ускладнюють виконання кожного з чотирьох мазків (додаток Б,В), вчаться аналізувати форму квітів, листя, плодів, а пізніше і тваринного світу; перетворювати її в декоративні форми і самостійно створювати декоративні композиції, навчаючись у народних майстрів, у природи, у професійних художників.

Вивчаючи петриківський народний декоративний живопис, його давні традиції, учні повинні глибше оволодіти і деякими прийомами, які слід використовувати в роботі.

До цих прийомів належить, наприклад, нанесення на папір плям пальцем. Умочивши кінчик пальця у фарбу, доторкаються ним до паперу.

На ньому залишається кругленька пляма, трохи світліша в центрі з немовби темнішим контуром довкола. Поклавши в певному порядку подібні плями, можна зобразити гроно винограду, горобини, калини, смородини.

Цікавий прийом — накладання кольорових плям і смужок за допомогою зрізаного навскіс стебла рогози. Покладені ритмічно, у певному порядку кольорові смужки дають можливість зобразити квіти майорів, айстр, грона ожини.

Страницы: 1 2

Цікаве про педагогіку і навчання:

Інтерактивне навчання як сучасний напрям активізації пізнавальної діяльності учнів
Ще в 60-х роках минулого століття Я. Голант виділив три основні моделі навчання , що існують в сучасному навчальному закладі: активну, пасивну та інтерактивну. Я. Голант виділяв активну та пасивну мо ...

Специфіка демонстраційного експерименту з оптики
Особливістю оптичних дослідів є те, що більшість з них слід проводити в повністю або частково затемненій аудиторії; демонстрування окремих явищ потребує штучних прийомів для того, щоб зробити світлов ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net