Загальна характеристика системи освіти США

Добре поставлена в школах підготовка конторських і торгових службовців нижчої категорії (молодші продавці, секретарки). Під час їх підготовки широко використовують «кооперативний план», по якому навчальний час учениць ділиться між заняттями в школі і роботою в конторі чи магазині. Найменш популярна і успішна програма промислового відділу.

Учні, що бажають після закінчення повної середньої школи поступити до університету, вибирають академічну програму навчання, а ті, які після закінчення 12-го класу отримують вузьку технічну спеціальність (машиніст поїзда, моторист дизельних машин) – технічну. Школярі, бажаючи оволодіти в середній школі спеціальністю слюсаря, електрика чи якоюсь іншою професією в галузі виробництва, ремесла, торгівлі, сільського господарства і діловодства, навчаються у школах з професіональною програмою навчання.

Учні, що навчаються по технічній і професіональній програмах отримують вузьку спеціальність і після навчання працюють по своїй спеціальності. Однак, на рівні з спеціальними предметами вони отримують і загальноосвітню підготовку, що дає можливість після закінчення школи поступати у вищі навчальні заклади.

Випускники шкіл з академічною програмою навчання отримують лише більш широкі знання із загальноосвітніх предметів і можуть вступати у вузи.

Реформа американської школи 60-х років, викликана радянськими успіхами в освоєнні космосу, була спрямована в основному на покращення відбору і підготовка талановитої молоді. Але вона не вивела масову американську школу з того глухого кута, в якому вона знаходилася. Програма Національної оцінки рівня освіти констатувала зниження знань учнів з усіх шкільних предметів. Багато американських коледжів і університетів вимушені запроваджувати для своїх вихованців корегуючі курси письма, читання, математики. В результаті реформи 60-х років учбові плани середньої школи досягли гігантських розмірів. В них неперервно включались курси і міні – курси, які здавались важливими місцевій общині, батькам, самим учням. «Косметика», «Підготовка до життя холостяка», «Приготування їжі», «Керування автомобілем», сотні інших вузькоутелітарних курсів витісняли із школи предмет загальноосвітнього характеру. 3 року в рік зменшувалась кількість старшокласників, що вивчали історію, географію, математику, не кажучи вже про фізику, хімію, біологію, іноземні мови. В ці роки намітилась стійка тенденція до зниження рівня і якості загальної освіти випycкників середньої школи, Число обов’язкових предметів у школах більшості штатів постійно зменшувалась. Більше половини учбових залікових одиниць, необхідних для диплома, вибирались учнями з числа предметів, що не вимагали великих зусиль, і пов’язаних з особистим обслуговуванням.

Посилено почалось впровадження так званого «відкритого навчання».

Прихильники «відкритого навчання», виходячи з максимальної індивідуалізації, вважали, що школа та її головна діюча особа – вчитель, повинні не керувати дітьми, не вести їх за собою, а йти за ними, за їх інтересами, за їх потребами. Основні риси і ознаки «відкритого навчання» полягають в наступному:

– відсутні обов’язкові учбові плани і програми;

– зміст навчання визначається самими учнями;

– ліквідовано класно-урочна система, немає твердих розкладів занять в школі;

– знання і учбова діяльність школярів ніяк не оцінюється;

– .учитель виконує в класі-функції помічника, порадника учнів;

– в школі немає другорічників і невстигаючих учнів, всі діти переходять в наступний клас з різним рівнем засвоєння тих чи інших дисциплін.

Масове запровадження в 70-х роках «відкритого навчання» не виправдало сподівань авторів проекту і привело до значного відставання американської школи. Знизився рівень знань, умінь і навичок учнів з основних видів учбової діяльності, знизилась дисципліна учнів, з’явилась, легковажність в ставленні до навчальної праці, в класах зникли спокій, робоча обстановка, стало багато шуму, що заважав роботі. Успішні реалізації освітніх рeфoрм заважає лозунг американської прагматичної педагогіки: «Учення повинно бути розвагою». Не задоволенням, яке дається роботою чи красою, а «фаном», кайфом, доступним без будь-яких зусиль.»

Тестові перевірки продемонстрували нова явище пов'язане із зростанням інформаційного буму і загальним ускладненням життя. Це «функціональна неграмотність», що визначається як нездатність зрозуміти незнайомий текст. Один з її аспектів – «культурна неграмотність».

В ході реформ 80-х років в американській школі було зроблено чимало. В ряді штатів було прийняте рішення, що передбачали:

а) переведення-учнів з класу в клас лише у випадку повного засвоєння ними програми; запровадження перевідних екзаменів;

б) збільшення залікових одиниць, які повинен набрати випускник середньої школи для отримання відповідного документа до 21;

в) впровадження навчального року до 220 днів і часу щоденного перебування учнів в школі;

г) визначення обов’язкового мінімуму знань;

Цікаве про педагогіку і навчання:

Теоретичні аспекти формування правильності мовлення майбутніх вчителів початкових класів
Правильність – одна з визначальних ознак культури мовлення. За тлумаченням сучасних словників, правильний: 1) який відповідний дійсності; 2) який відповідний встановленим правилам, нормам; 3) безпоми ...

Методика формування пізнавального інтересу школярів на уроках «Я і Україна » в 2 класі засобами усної народної творчості
У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовув ...