Організаційні уміння і навички: дефініції поняття

досконало застосовувати загально-мовленнєві вміння й навички.

3. Навчально-інтелектуальні та творчі вміння:

аналізувати різні навчальні об'єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки: типові й одиничні, різнобічно аналізувати один об'єкт;

порівнювати (зіставляти й протиставляти, здійснювати повне порівняння); встановлювати тотожність;

виділяти головні ознаки, об'єкти, якості; виділяти головне в явищах, процесах діяльності;

визначати й пояснювати сутність поняття;

формулювати висновок-узагальнення;

абстрагувати й конкретизувати означення, загальні висновки тощо;

визначати межі дії засвоєних понять, способів тощо;

встановлювати та пояснювати причиново-наслідкові зв'язки;

доводити та спростовувати судження;

висловлювати аргументовані критичні судження й думки, вилучати зайве;

групувати й класифікувати за певними ознаками;

самостійно вести спостереження за різними предметними об'єктами, за різними навчальними дійми та процесами;

мати на достатньому рівні практичні загально-навчальні вміння (вимірювальні, обчислювальні, графічні, конструктивні тощо);

застосовувати прийоми довільної уваги, знати прийоми запам'ятовування;

виявляти пізнавальну трудність і формулювати її як задачу, проблему;

формулювати пізнавально-проблемні запитання;

встановлювати зв'язки між новими та засвоєними знаннями;

застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового;

уявляти та прогнозувати (вміти висловлювати припущення, здогадки, гіпотези), моделювати, доповнювати, продовжувати, перетворювати;

знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння;

генерувати варіанти розв'язування задачі, проблеми;

знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей.

В.Ф. Паламарчук обґрунтувала систему розвитку в учнів основної школи мисленнєвих умінь.

У початковій освіті України від середини 80-х років ХХ століття запроваджено міжпредметну програму «Формування загально-навчальних умінь і навичок», яка охопила 4 великі групи: організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні, контрольно-оцінні (О.Я. Савченко).

Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Згадані види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов'язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.

У 1 класі формуються наступні загально-пізнавальні уміння і навички:

1) організаційні вміння і навички: добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ; розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою; дотримувати правильної постави під час читання і письма;

2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв'язно (трьома-чотирма реченнями) передати почуте, побачене; з повагою звертатися до вчителя, учнів;

Цікаве про педагогіку і навчання:

Національні та загальнолюдські духовні цінності, шляхи і засоби їх формування
Всі компоненти духовності українського народу, як і його матеріальної культури, становлять національні цінності, які є серцевиною освіти і виховання. Матеріальні та духовні надбання пізнаються, шаную ...

Контроль навчального процесу
Складовою частиною навчального процесу є контроль, який сприяє: виявленню успішності навчання кожного учня; розкриттю причин слабкого засвоєння учнями окремих частин матеріалу; ліквідації недоліків н ...