Навчання іноземним мовам

Педагогіка » Навчання іноземним мовам

Сторінка 1

В період Першої реформи (1918-1961 роки) у навчанні іноземних мов був здійснений перехід до викладання живих мов. На той час, в колишньому Радянському Союзі викладалось чотири іноземні мови: французька, англійська, іспанська та німецька. Проте старі методи не були достатньо ефективними, що й викликало необхідність створення нових та удосконалення старих методів викладання.

Великий внесок в методику навчання іноземної мови зробили такі вчені як Г. Палмер («Усний метод», побудований на аналізі структур англійської мови, які були покладені в основу вправ як готові моделі-зразки), М. Уест («Метод навчання читання», який полягав в такому викладі матеріалу, щоб домінуючим видом мовленнєвої діяльності було читання), Р.Г. Френч (удосконалив метод Палмера), Ч. Фріз, Р. Ладо («Аудіо-лінгвальний метод», згідно з яким ознаки, які відрізняють одне висловлювання від іншого, заключаються не в змісті, а в мовному вираженні), А.С. Хорнбі (розробив зразки типів словосполучень для кожної частини мови), П. Губерін, Р. Ренар, П. Ріван («Аудіо-візуальний метод», згідно якого для систематизації нових мовних явищ при вивченні іноземної мови потрібно широко використовувати наочність.

На початку ХХ століття справжнього буму в методиці набула педагогіка Марії Монтессорі та Вольдорфських шкіл (згідно принципів педагогічної системи цієї школи кожна дитина є неповторною індивідуальністю і вчитель повинен допомагати їй розвивати мислення, почуття, волю, щоб досягнути духовного та фізичного комфорту), Селестена Френе (так званий «натуральний метод», згідно з яким, вчитель не втручається в навчання учня, а лише допомагає йому та корегує). Важливим також є метод Оранж, побудований на принципах педагогічного реалізму (метод розроблений на основі французької мови, як іноземної).

Вагомий внесок в розвиток методики ХХ століття належить Жану Піаже. Жан Піаже (1896-1980) - швейцарський і французький психолог, автор 52 книг і 458 наукових статей, найвидатніший представник Женевської школи генетичної психології.

Паже належить до тих вчених, яким з самого початку своєї наукової діяльності вдалось поставити центральну проблему і визначити основний напрямок її вирішення, яким час і надзвичайна працездатність дали можливість побудувати теорію, що охоплює багато проблем, головним чином пов’язаних з закономірностями розвитку інтелекту. Його головною темою стало вивчення джерел наукового пізнання.

Наукова творчість Жана Піаже настільки об'ємна і багатогранна, що з часу його перших ранніх робіт 1920-х років і аж до сьогоднішнього дня воно продовжує залишатися предметом найрізноманітніших методологічних і теоретичних дискусій, а відкриті ним феномени прискіпливо перевіряються і перевіряються експериментально.

Сучасна закордонна психологія інтелекту дитини буквально заблокована ідеями Піаже. Дослідження швейцарського вченого склали цілу епоху в розвитку вчення про мислення дитини, про його логіку і світосприйняття.

Швейцарський психолог Ж. Піаже досліджував стадії розвитку інтелекту дитини від народження до підліткового віку, що дозволило йому розкрити специфіку мислення дітей різного віку.

Інтелект, вчений Піаже, розглядав як механізм глобальної адаптації організму до середовища, оскільки завдяки йому людина може вирішувати безліч проблемних ситуацій.

Ж. Піаже придумав так званий, "клінічний" метод дослідження, який полягав у тому, що він давав дитині завдання, близьке до ігрового, і спостерігав за його діями. При цьому він розмовляв з дитиною з приводу його дій, запитував його думку про різні явища. У такому спостереженні він провів величезну кількість годин, але тільки такий метод збору інформації дозволив йому вийти на відкриті їм закономірності. За допомогою традиційного тестування цей матеріал неможливо зібрати, оскільки тестування обмежує можливості дитини, а також усуває його від експериментатора.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників
Дитинство не закінчується. Воно живе в нас і з нами, як справжній надійний друг. Воно приходить нам на допомогу і в хвилини втоми, зневіри, і в хвилини, коли творча думка б’ється над складною проблем ...

Програма індивідуальних занять з розвитку пам'яті
Мета: за допомогою спеціальних ігор і вправ добитися значного поліпшення показників пам'яті. Завдання: Розвиток різних видів пам'яті: довільної і мимовільної; зорової, слухової, образної. Розвиток і ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net