Особливості технології індивідуального навчання

Педагогіка » Особливості технології індивідуального навчання

Сторінка 3

*самостійна робота учасників проектові за своїми індивідуальними або груповими завданнями;

*проміжні обговорення одержаних даних;

*попереднє рецензування та захист проектові;

*завершення роботи з наступними колективним обговоренням, експертизою, повідомленням результатів зовнішньої оцінки, формулювання висновків.

Технологія різнорівневого навчання. Базується на особливості диференційованого навчання, яку є основою особистісно зорієнтованого. За визначенням М.Н.Скаткіна, диференційоване навчання відбувається тоді, коли враховуються індивідуальні відмінності навчаємих.

Диференціація особистісних відмінностей поділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня диференціація-ці така організація навчального процесу, яка враховує індивідуальні особливості студента безпосередньо процесі навчання згідно до розумів навчальної групи. У цьому випадку поняття диференціації навчання дуже схоже з поняттям індивідуалізації навчання. Зовнішня диференціація враховує різні рівні успішності студентів з метою поєднання їх у спеціальні групи за певними ознаками.

Отже, диференціацію розглядають за загальними здібностями, частковими здібностями, тобто, здібностями до окремих предметів, інтересами, профілем майбутньої спеціальності тощо. У цьому випадку доцільно розглядати різнорівневе навчання для студентів 1;2;3;4;5-х курсів, які, до деякої міри, визначилися щодо своїх інтересів та бажань. На підставі проведеного тестування знань з окремих предметів створюються групи різного рівня, наприклад: «А» — базовий рівень знань, «У» — дещо присунений, «З» — поглиблений. Протягом усього навчання діє система заліків і тестів, за допомогою яких оцінюються зусилля студентів з метою переведення їх у групу більш вищого рівня.

Отже, різнорівневе навчання передбачає таку організацію навчально-виховного процесу, яка дає можливість шкірному студентові оволодіти навчальним матеріалом окремих предметів вузівської програми за рівнями, не нижче базового, залежно від їх здібностей та індивідуальних особливостей. За критерій оцінки діяльності студента приймаються зусилля з оволодіння цим матеріалом та творче його застосування.

Інформаційні технології навчання визначаються, як системи збору, накопичення, зберігання, пошуку, обробки та подання інформації. До нових інформаційних технологій навчання (НІТН) належати інформаційні технології навчання, що засновані на використанні електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) та телекомунікаційних засобів і передбачають можливість одержання нової інформації, нового знання.

Нові інформаційні технології навчання (НІТН) як системи засобів і методів обробки даних мають на увазі цілеспрямоване створення, передачу, охорону, відображення інформаційного продуктові (даних, ідей, знань тощо) з найменшими витратами та залежно від закономірностей середовища, де смороду розвиваються. У вузькому значенні термін НІТН визначається, як використання в навчанні різноманітних технічних засобів, у тому числі і комп'ютерних.

Основою нових інформаційних технологій є комп'ютерна навчальна система, яка поділяється на два типи: традиційну та інтелектуальну. Традиційна-характеризується наявністю однієї навчальної програми, яка керує діяльністю студентів щодо учіння. Інтелектуальна навчальна система (ІНС) реалізує теоретичні і практичні досягнення такої галузі інформатики, як штучний інтелект, що забезпечує розпізнавання мови, текстові, образів, упроваджує діалогове навчання та експертизу.

Важливим напрямом навчально-виховного процесу в професійній підготовці студентів є застосування проблеми технологізації в двох аспектах: у діяльності викладача і навчальній діяльності студентів як засобу успішної організації засвоєння знань навчальних дисциплін. Вона у вищій школі розглядається як “технологічні явища в педагогіці” й умовно поділяються на:

крупні технологічні структури;

технологічні мікроструктури;

методико-технологічні системні формоутворення;

технологічні прийоми;

технологічні ланки;

методико-технологічні ланцюжки;

технологізовні форми обліку результатів;

технологічні засоби та ін.

До крупних технологічних структур належати: структура цілісного педагогічного процесу; послідовно реалізовані структурні блоки організації виховного колективу; структурні ланки організації дитячої продуктивної праці. Порушення технологічної дисципліни в педагогічній практиці призводить до того, що не дотримується обов'язкова послідовність реалізації всіх елементів навчально-виховного процесу. Так, за наявності цілей, змісту, форм роботи нерідко забувають про діагностику, зворотний зв'язок і корекцію, що робить педагогічний процес некерованим.

Технологічні мікроструктури виникають у різноманітних організаційних формах педагогічної діяльності, у методах педагогічної взаємодії. Так, технологічна мікроструктура виявляється в різних типах уроків і є організаційним каркасом роботи. Вона визначає русло, що забезпечує рух до навчальної мети. Вимагають структурування і форми виховної роботи: класні години, секційні заняття, робота гуртків.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Лінгводидактичні основи вивчення прикметника як частини мови
Оскільки метою нашого дослідження є визначення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник», то цілком очевидною є необхідність аналізу лінгвістичних основ вивчення цієї час ...

Суть основні риси, дидактичні можливості стандартизованого контролю знань
Вивчення початкового курсу математики в школі вимагає від учителя і учнів активного відношення до математики. В зв'язку з цим уроках використовуються елементи програмованого опитування, що активізує ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net