Науково – дослідницька діяльність студентів – одна із основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів

Педагогіка » Структура науково-дослідницької діяльності студентів у вищому навчальному закладі » Науково – дослідницька діяльність студентів – одна із основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів

Сторінка 3

НДДС диференціюється залежно від курсу навчання, спеціальності та спеціалізації. Якщо напрям дослідження має міжкафедральний характер, здійснюється спільне керівництво НДДС викладачами кількох кафедр.

Художньо-творча діяльність студентів здійснюється практично в усіх вищих навчальних закладах і особливо в музичних, театральних ВНЗ, на творчих факультетах інститутів культури в таких формах:

- робота у творчих секціях і студіях (літературний, композиції, режисури, живопису, скульптури та ін.);

- участь у концертах, конкурсах, виставках на рівні ВНЗ, регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях;

- виступи на радіо, на телебаченні, в пресі;

- розробка сценаріїв, постановчих матеріалів, підготовка і показ спектаклів, шоу-програм, тематичних вечорів та ін.

Цей напрям НДДС забезпечує тісний зв’язок з творчими організаціями, самодіяльними колективами, закладами дозвілля, сприяє постійному вдосконаленню художньої майстерності і ефективному використанню творчого потенціалу студентської молоді.

Студенти, які досягли значних успіхів у науково-дослідницькій діяльності, можуть працювати за індивідуальним графіком виконання навчального плану в межах установленого терміну навчання. Студенти-науковці, випускники ВНЗ за рішенням ДЕК та СНТТ інституту можуть бути рекомендовані до вступу в аспірантуру, на викладацьку роботу.

Концептуальна ідея дослідження полягає у тому, що в умовах розвитку взаємовідносин незалежної України з іншими державами на економічному, соціальному й політичному рівнях, перехід до ринкових відносин господарювання вимагає озброєння майбутніх спеціалістів уміннями вдало використовувати свої знання в практичній діяльності. Нагальною потребою є застосування практики вже на ранній стадії навчання з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності спеціаліста. Вирішення означеної проблеми передбачає теоретичне обґрунтування й розробку змісту, форм і моделі ефективної організації самостійної позааудиторної роботи студентів у вищому навчальному закладі.

У дослідженні ми виходили з гіпотези, що навчання буде результативнішим, якщо ґрунтуватиметься на основі принципів, що активізують і роблять вмотивованою пізнавальну діяльність студентів під час організації самостійної позааудиторної діяльності; в основу організації самостійної позааудиторної діяльності покладено модель, зміст якої ґрунтується на теоретичних і методичних засадах, висновках, рекомендаціях і пропозиціях, що є результатом проведеного експерименту й ураховують специфіку вищого навчального закладу, тобто посилюватимуть професійну спрямованість навчання та розвиватимуть творчу самостійність студентів під час вивчення наук в позааудиторний час.

Мета й гіпотеза дослідження визначили логічну послідовність і основні завдання:

- проаналізувати стан досліджуваної проблеми;

- уточнити суть поняття “самостійна позааудиторна робота студентів”;

- виявити основні умови успішної організації самостійної роботи студентів у позааудиторний час;

- розкрити шляхи використання передового вітчизняного й зарубіжного досвіду для ефективної організації самостійної позааудиторної діяльності студентів під час вивчення наук;

- теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель процесу підвищення ефективності вивчення знань в позааудиторний час;

- розробити рекомендації і пропозиції щодо створення умов організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів у позааудиторний час, які допоможуть оптимізувати навчальний процес в цілому.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні взаємодоповнюючі філософські, загальнонаукові й спеціальні положення щодо розвитку в студентів самостійності, основні положення теорії пізнання, зокрема про взаємозв’язок теорії і практики.

Страницы: 1 2 3 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Організація навчально-виховного процесу з фізики у 9-11 класах
Викладання фізики у 9-11 класах здійснюється відповідно до розподілу годин, який визначено наказами Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 №342 "Про Типові навчальні плани загальноос ...

Коригувальний вплив вчителя
Універсальним методом оптимізації засвоєння навчального матеріалу можна вважати коригувальний вплив учителя. Коригувальні впливи особливо ефективні, коли вони індивідуалізовані. Це не завжди здійснен ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net