Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його ефективності

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що організація розв’язування задач на рух має значні методичні недоліки, а формування в учнів навичок розв’язування задач на рух перебуває на неналежному рівні. З метою забезпечення адекватності у цьому процесі нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику розв’язування задач на рух у 4 класі, а також перевірено її ефективність.

Дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На теоретичному етапі (2006–2007 навчальний рік) була визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася педагогічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота вчителів початкових класів у галузі методики розв’язування задач на рух; формулювалася гіпотеза та завдання дослідження. В процесі експериментального етапу (2007–2008 навчальний рік) – на основі напрацьованої теоретичної інформації здійснювався формуючий експеримент, пов’язаний із формуванням у молодших школярів умінь і навичок розв’язування задач на рух, вивчалася його ефективність та практична значущість.

Експериментальне дослідження ми проводили у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області. Формуючим експериментом було охоплено 26 учнів 4 класу. У процесі формуючого експерименту ми пропонували четвертокласникам добірку задач на рух різних видів. Ці задачі використовувалися як на уроках, так і на позакласних заняттях з математики для самостійної роботи учнів.

Покажемо методику опрацювання задачі на зустрічний рух, яка проводилася у процесі експериментального дослідження.

У ході підготовчої роботи ми ілюстрували зміст таких виразів, як «виїхали одночасно», «рухаються назустріч один одному». Практичні дії супроводжувалися зображенням відрізків (довжина шляху) і стрілками (напрям руху).

Задача. Два зайчики бігли назустріч один одному. Швидкість одного – 12 м/сек, а другого – 10 м/сек. На скільки метрів зайчики наблизяться один до одного за 5 сек?

Чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні). Чому?

– Що потрібно знати, щоб відповісти на запитання задачі? (Відстані, які пробігли зайчики).

– Чи можемо ми знайти, яку відстань пробіг перший зайчик за 5 сек? Другий зайчик за 5 сек? (Так.)

– Як ми знайдемо відстані? Потім ми зможемо відповісти на запитання задачі? (Так).

– Яку дію виконаємо? (Додавання).

– Як записати розв'язання задачі у вигляді виразу? (12 • 5 + 10 • 5 = 110 (м)). – Скільки дій ми виконали? (3).

– Чи можна розв'язати задачу іншим способом? (Так).

– На скільки метрів наближаються зайчики один до одного за 1 сек?

– Як ви знайшли? (12 + 10 = 22 м/сек).

– 22 м/сек можна назвати швидкістю зближення. А за 5 сек зайчики наблизяться на більшу відстань, чи не так?

– У скільки разів більшу? (У 5 разів).

– Як записати розв'язання у вигляді виразу? (12+10) • 5 = 22 • 5 = 110 (м).

– Відповідь така сама? Тому можна розв'язувати задачу і таким способом.

Скільки дій ви виконали?

Який спосіб більш раціональний?

Проілюструємо методику роботи над розв’язуванням задачі на зустрічний рух двома способами.

Задача. З двох міст одночасно назустріч один одному виїхали велосипедист і мотоцикліст, які зустрілися через 3 год. Швидкість велосипедиста 12 км/год, а мотоцикліста – 50 км/год. Скільки кілометрів становить відстань між містами?

Повторюючи задачу, ми опиралися на таку ілюстрацію.

Аналіз проводили від числових даних.

– Що відомо про рух велосипедиста? (Швидкість і час руху).

– Про що звідси можна дізнатися? (Про відстань, яку проїхав велосипедист до зустрічі).

Цікаве про педагогіку і навчання:

Організація, зміст та перевірка ефективності вивчення теми «Прикметник» як засобу формування пізнавальної активності учнів
З метою виявлення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник» було проведено дослідження. Воно направлене на виявлення і створення умов, ситуацій і системи спеціальних дій, ...

Використання відомостей народного календаря
У період відродження української державності й культури повертаються до вжитку народні традиційні свята, обряди та звичаї. Велику виховну силу мають традиції, звичаї та обряди, пов’язані з народним к ...