Методика розвитку творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театралізованих ігор на уроках музики

Педагогіка » Театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей першокласників на уроках музики » Методика розвитку творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театралізованих ігор на уроках музики

Сторінка 10

Використовуючи методику вивчення рівня музичного розвитку дітей, розроблену в дошкільній педагогіці Н. Ветлугіною, ми проводили перевірку рівня розвитку творчих здібностей школярів в процесі творчого сприймання, пісенного виконавства та музично-ритмічного виконавства.

Щоб виявити рівень сприймання, дітям пропонувалась театралізована гра „Розпізнай мелодію”, де діти, граючи своїх улюблених героїв (Незнайки, Чомусика, Питайлика), за музичною інтонацією чи фразою виконували такі завдання:

визначити характер трьох п’єс (марш, полька, народний танець);

розпізнати структуру твору, зміну найбільш яскравих динамічних і темпових перемін.

Результати оцінювалися експертною групою(вчителем музики, вчителем-

класоводом, психологом) за трьохбальною шкалою:

3 бали – правильне визначення характеру усіх трьох п’єс, впевнене розпізнання структури твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін – високий рівень розвитку творчих здібностей до сприймання;

2 бали – правильне визначення характеру 2-3 п’єс, деяка невпевненість, неточність в розпізнаванні структури твору, темпових та динамічних перемін – середній рівень розвитку творчих здібностей до сприймання;

1 бал – правильне визначення характеру не більш однієї п’єси, невміння розпізнавати структуру твору, помітити зміну темпових і динамічних перемін – початковий рівень розвитку творчих здібностей до сприймання.

Рівень творчих здібностей у пісенному виконавстві встановлювався у результаті проведення гри „Наслідування”. Щоб діти почували себе розкуто, ми пропонували їм одягнути перуки і, зображаючи свого улюбленого співака, виконати: будь-яку пісню та добре знайому пісню без супроводу. Оцінки якості виконання теж були трьохбальними:

3 бали – інтонаційно і ритмічно правильний спів без підтримки вчителя – високий рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві;

2 бали – інтонаційно і ритмічно правильний спів тільки з музичним інструментом та незначною допомогою вчителя – середній рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві;

1 бал – спів з підтримкою вчителя, інтонаційно та ритмічно неправильний, виконання можливе тільки з повною допомогою вчителя – початковий рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві.

Рівень розвитку творчих здібностей до музично-ритмічного виконавства встановлювався в процесі виконання дітьми танцювальних рухів та ритмічної імпровізації почутої мелодії у результаті проведення гри „Театр одного актора”. Нами застосовувався метод „оживлення” музичних творів, за допомогою якого учні виконували наступні завдання:

– відтворити ритм зіграного вчителем твору, крокуючи в характері музики;

– вибрати музичний твір для танцю (із кількох запропонованих) і виконати імпровізацію з використанням знайомих елементів танцю в характері музики;

– за допомогою голосу, міміки, жестів, реплік та інших засобів власної уяви показати („оживити”) за вибором вірш, пісню, загадку чи музичний образ.

Виконання цих завдань оцінювалося по трьохбальній системі:

3 бали – правильне виконання всіх вищеназваних завдань – високий рівень творчих здібностей до музично-ритмічного виконавства;

2 бали – деякі неточності, невпевненість у виконанні танцювальних рухів, слабке вміння імпровізувати в характері музики та створювати художній образ;

1 бал – неправильне виконання ритмічного малюнку, танцювальних рухів, невміння створювати художній образ та імпровізувати у характері музики.

На другому етапі завдання полягало у тому, щоб апробувати умови, які б ефективно впливали на розвиток творчих здібностей першокласників. До їх числа віднесені: зв’язок художньо-творчої активності з удосконаленням особистості школяра, діяльнісний характер її організації, використання естетико-педагогічних ситуацій, як засобів, що стимулюють емоційні, інтелектуальні, вольові та творчі зусилля школярів. Саме для розвитку особистісного емоційно-творчого ставлення до мистецьких творів ми застосовували метод „оживлення” музичних творів, так звані „живі картини”, де музичні образи оживають. Як приклад, наведено фрагмент одного з уроків, на якому розучувалася латинська народна пісня „Ой я, жу-жу” за названим методом (див. Додаток Ж).

Далі на наступних уроках завдання ускладнювалось, дітям доручали зобразити свою улюблену пісню, що сприяло усвідомленню змісту твору. Творчий розвиток активізували, поєднавши слухання музики з елементами хореографії, де метою було побачити розуміння образів, які викликає музика, а також чуття ритму (гра „Створи свій рух”). Наприклад, коли учням пропонували послухати „Марш” С.Прокоф’єва, то більшість дітей ставали струнко, зображаючи солдата і крокували, а український народний танець уявлявся їм у присіданні, підскоках та тупотінні ногами, як у козаків.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Цікаве про педагогіку і навчання:

Абсолютна і відносна похибка наближеного значення числа
Значення чисел, якими користуються у практичних розрахунках, бувають точними і наближеними. Причини появи наближених значень чисел і величин можуть бути різними: неточність методу розв'язування; обме ...

Типи нестандартних уроків при вивченні у старших класах зарубіжної літератури
Державна національна програма визначає стратегічні напрямку розвитку освіти й забезпечення постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального й культурного потенціалу – в ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net