Методика розвитку творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театралізованих ігор на уроках музики

Педагогіка » Театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей першокласників на уроках музики » Методика розвитку творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театралізованих ігор на уроках музики

Сторінка 10

Використовуючи методику вивчення рівня музичного розвитку дітей, розроблену в дошкільній педагогіці Н. Ветлугіною, ми проводили перевірку рівня розвитку творчих здібностей школярів в процесі творчого сприймання, пісенного виконавства та музично-ритмічного виконавства.

Щоб виявити рівень сприймання, дітям пропонувалась театралізована гра „Розпізнай мелодію”, де діти, граючи своїх улюблених героїв (Незнайки, Чомусика, Питайлика), за музичною інтонацією чи фразою виконували такі завдання:

визначити характер трьох п’єс (марш, полька, народний танець);

розпізнати структуру твору, зміну найбільш яскравих динамічних і темпових перемін.

Результати оцінювалися експертною групою(вчителем музики, вчителем-

класоводом, психологом) за трьохбальною шкалою:

3 бали – правильне визначення характеру усіх трьох п’єс, впевнене розпізнання структури твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін – високий рівень розвитку творчих здібностей до сприймання;

2 бали – правильне визначення характеру 2-3 п’єс, деяка невпевненість, неточність в розпізнаванні структури твору, темпових та динамічних перемін – середній рівень розвитку творчих здібностей до сприймання;

1 бал – правильне визначення характеру не більш однієї п’єси, невміння розпізнавати структуру твору, помітити зміну темпових і динамічних перемін – початковий рівень розвитку творчих здібностей до сприймання.

Рівень творчих здібностей у пісенному виконавстві встановлювався у результаті проведення гри „Наслідування”. Щоб діти почували себе розкуто, ми пропонували їм одягнути перуки і, зображаючи свого улюбленого співака, виконати: будь-яку пісню та добре знайому пісню без супроводу. Оцінки якості виконання теж були трьохбальними:

3 бали – інтонаційно і ритмічно правильний спів без підтримки вчителя – високий рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві;

2 бали – інтонаційно і ритмічно правильний спів тільки з музичним інструментом та незначною допомогою вчителя – середній рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві;

1 бал – спів з підтримкою вчителя, інтонаційно та ритмічно неправильний, виконання можливе тільки з повною допомогою вчителя – початковий рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві.

Рівень розвитку творчих здібностей до музично-ритмічного виконавства встановлювався в процесі виконання дітьми танцювальних рухів та ритмічної імпровізації почутої мелодії у результаті проведення гри „Театр одного актора”. Нами застосовувався метод „оживлення” музичних творів, за допомогою якого учні виконували наступні завдання:

– відтворити ритм зіграного вчителем твору, крокуючи в характері музики;

– вибрати музичний твір для танцю (із кількох запропонованих) і виконати імпровізацію з використанням знайомих елементів танцю в характері музики;

– за допомогою голосу, міміки, жестів, реплік та інших засобів власної уяви показати („оживити”) за вибором вірш, пісню, загадку чи музичний образ.

Виконання цих завдань оцінювалося по трьохбальній системі:

3 бали – правильне виконання всіх вищеназваних завдань – високий рівень творчих здібностей до музично-ритмічного виконавства;

2 бали – деякі неточності, невпевненість у виконанні танцювальних рухів, слабке вміння імпровізувати в характері музики та створювати художній образ;

1 бал – неправильне виконання ритмічного малюнку, танцювальних рухів, невміння створювати художній образ та імпровізувати у характері музики.

На другому етапі завдання полягало у тому, щоб апробувати умови, які б ефективно впливали на розвиток творчих здібностей першокласників. До їх числа віднесені: зв’язок художньо-творчої активності з удосконаленням особистості школяра, діяльнісний характер її організації, використання естетико-педагогічних ситуацій, як засобів, що стимулюють емоційні, інтелектуальні, вольові та творчі зусилля школярів. Саме для розвитку особистісного емоційно-творчого ставлення до мистецьких творів ми застосовували метод „оживлення” музичних творів, так звані „живі картини”, де музичні образи оживають. Як приклад, наведено фрагмент одного з уроків, на якому розучувалася латинська народна пісня „Ой я, жу-жу” за названим методом (див. Додаток Ж).

Далі на наступних уроках завдання ускладнювалось, дітям доручали зобразити свою улюблену пісню, що сприяло усвідомленню змісту твору. Творчий розвиток активізували, поєднавши слухання музики з елементами хореографії, де метою було побачити розуміння образів, які викликає музика, а також чуття ритму (гра „Створи свій рух”). Наприклад, коли учням пропонували послухати „Марш” С.Прокоф’єва, то більшість дітей ставали струнко, зображаючи солдата і крокували, а український народний танець уявлявся їм у присіданні, підскоках та тупотінні ногами, як у козаків.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Цікаве про педагогіку і навчання:

Теорія та практика оцінювання в європейських країнах
Вдосконалення підходів до оцінювання результатів навчання посилюється також інтеграційними процесами в Євpoпi та необхідністю віднаходження певного консенсусу щодо концептуальних засад оцінювання, що ...

Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О.О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності. С.Ю. Ніколаєва ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net