Основні напрямки активізації творчої ігрової діяльності молодших школярів

Педагогіка » Використання музично-дидактичних ігор на уроках музичного мистецтва » Основні напрямки активізації творчої ігрової діяльності молодших школярів

Сторінка 1

Як відомо, у зарубіжній педагогіці XX століття сформувались і отримали розповсюдження декілька високоефективних систем масового музичного виховання дітей: швейцарського композитора і педагога Еміля Жака Далькроза ( 1865 - 1950 ), угорського композитора і педагога Золтана Кодая (1882 - 1967 ), австрійського композитора і педагога Карла Орфа (1895 - 1982), італійського психолога і педагога Марії Монтессорі ( 1876 - 1990 ), японського скрипаля і педагога Шишці Судзукі (1898 - по теперішній час) . Спільною у цих п'яти системах є їх спрямованість на творчість.

Характерною рисою музичного мистецтва є надзвичайна багатосторонність педагогічного і естетичного впливу вихованців, які відчувають на собі благотворну дію музики і слова, танцю і ритмічних рухів, вони в захопленні від яскравих проявів прекрасного в природі, у повсякденному житті.

Особливу привабливість усім іграм надають пісні, зібрані в народі або створені видатними діячами України. На сторінках, окрім народного пісенного доробку, можна зустріти чимало творів М. Лисенка, М. Леонтовича, К. Стеценка, П. Козицького, П. Демуцького, а також фольклорні записи К. Квітки, С. Титаренка, А. Коношенка, С. Дрімцова.

Своєю привабливістю пісні завдячують поезіям Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Олеся, М. Вороного, Д. Загула, П.Тичини та інших українських поетів, чиє образне слово надихало композиторів на створення високохудожньої пісенної літератури для дітей.

Плідна етнографічно - дослідницька діяльність В.М. Верховинця сприяла обґрунтуванню і впровадженню ними системи засобів формування національної культури молодого покоління, чільне місце в якій посідає український фольклор "як художнє відображення дійсності у словесно - музично — хореографічних і драматичних формах колективної народної творчості, що відображає світогляд народу та нерозривно пов'язана з його життям і побутом ".

Автор розробив алгоритм підготовки і проведення музичних ігор. Етап підготовки включає утворення кола, чи рядочка, розучування пісні, призначення дійових осіб, ознайомлення з грою, вивчення танцювальних рухів . Оптимальною формою для проведення ігор представлялося коло, з якого легко утворити півколо, рядочок, маленькі кола. Коло - це не звичайна форма розташування дітей, а символ гармонійності і завершеності, воно "єднає і приваблює дітей чимось світлим, чистим, що тішить душу дитячу, ніби погожа картина небосхилу, зірок, місяця, сонця".

На думку Верховинця "найкраща форма гри - це замкнене, чи розірване коло. Щоб гра проходила весело і жваво, керівник мусить, по - перше, сам добре засвоїти гру, а по - друге, познайомитись з методикою і способом проведення гри, зуміти провести гру легко і якнайдоступніше для вихованців.

Аналізуючи педагогічні можливості ігор, В.М.Верховинець наголошував на необхідності дотримання демократичного стилю спілкування між педагогом і вихованцем. Він писав:" Керівник не повинен бути педантом у грі. Не слід . вимагати, щоб гра була проведена так, як вона вирішується в уяві вихователя".

Реалізацію індивідуального підходу вчений справедливо вбачав у наданні дітям можливості коригувати зміст, способи проведення гри. Педагоги, на його думку, повинні реагувати на кожне дитяче зауваження, запитання, доповнення, вносячи їх у гру, де '; кожне зауваження дитини є ознакою того, що вона цікавиться грою". Педагог застерігав від вимуштровування гри, немов для демонстрації стороннім людям. Ефективність гри вимагає ретельної підготовки педагога, продумування її змісту та послідовності ігрових дій. Успішне здійснення цієї настанови можливе тільки за наявності розвинутих творчих здібностей педагогів.

Особливо педагогічно цінними він вважав музичні ігри, супроводжувані піснею. На думку педагога, естетично ідеальною є така система виховання, в якій творчий розвиток учнів здійснюється на основі гуманістичної традиції. Доцільність використання з цією метою саме музичних ігор вчений пояснював психолог о - фізіологічною природою людини ( бажання рухатись, співати, самореалізуватись в грі ), а також етнічними особливостями українського народу, зокрема його музикальністю.

Всі ігри зі співами повинні виконуватись ритмічно, тому керівникові необхідно самому бути підготовленим з музичного боку, щоб він міг легко передавати відчуття ритму дітворі.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Напрямки удосконалення наочності та сприйняття основних властивостей функцій в шкільній програмі курсу алгебри
У 2012 році в Україні стартував національний проект «Відкритий світ». Суть цього проекту зводиться до апробації використання високоякісних мультимедійних засобів у навчальному процесі, використання е ...

Опис ключових процесів ВНЗ на основі універсальних показників
Перший полягає у встановленні системи загальних (універсальних) показників, які характеризують будь який процес. Орієнтовний перелік таких показників наведений у таблиці 2. У даному випадку оцінюванн ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net