Основні напрямки активізації творчої ігрової діяльності молодших школярів

Педагогіка » Використання музично-дидактичних ігор на уроках музичного мистецтва » Основні напрямки активізації творчої ігрової діяльності молодших школярів

Сторінка 3

Визначаючи основні напрямки активізації творчої ігрової діяльності слід розглянути деякі види творчих ігор. Серед цікавих і корисних видів творчих ігор є імпровізація (від латинського ітргоуізш - несподіваний, раптовий).

Музичні імпровізації бувають різних видів, найпоширенішими серед них є співацькі й інструментальні. Досвід показує, що співацька імпровізація - одне з улюблених занять молодших школярів. Нею із задоволенням займаються усі діти, не лише котрі добре вміють співати. У статті "Про музично-творчі навички в дітей" Б. Асаф'єв писав, що головна мета співацької імпровізації - викликати в дітей "творчий музичний інстинкт", звернути їхню увагу на те, що вони співають - і грають. Отже, відмовляючись від зайвого раціоналізму, автор порушує питання усвідомленого, аналітичного підходу до імпровізування.

Одним із завдань, які допоможуть сформувати навички співацької імпровізації, є складання мелодії на запропонований літературний текст або власний. Учні можуть запропонувати кілька варіантів за допомогою вчителя, оцінюючи їх. Для цього перш ніж оцінити створену мелодію, учні повинні її проспівати, тобто запам'ятати й відтворити знову. Можна запропонувати імпровізувати підголосок до мелодії, якщо учні мають відповідні навички.

Неабияку увагу музичній творчості дітей приділяла Н. Ветлугіна. Результати експерименту, проведеного під її керівництвом, довели можливість і доцільність проведення у вигляді імпровізації творчої ігрової діяльності. При цьому пропонуються такі критерії оцінювання дитячої пісенної творчості:

- мелодична лінія, її цілісність і спільність з напрямом руху, співвідношення висхідного й низхідного руху, гармонійне поєднання інтервалів, наявність кульмінацій;

- тональна будова мелодій, наявність стійких і нестійких звуків;

- ритм як організаційна послідовність звукових тривалостей, його повторність та варіаційність;

- спільність темпу, динаміки в зразку, запропонованому педагогом, і у відповіді дитини;

- будова музичної форми - її пропорційність чи асиметричність;

- спільність літературного тексту і мелодії, єдність змістових і музичних акцентів.

Співацькі імпровізації в молодших класах, зокрема на літературний текст, застосовували й інші методисти. Прагнучи забезпечити систематичність творчих ігор і поступово їх ускладнюючи , вони пропонували дітям переходити від простих вправ (музичні діалоги) - до вільної імпровізації, з набуттям учнями більшого досвіду творчої діяльності.

Велику увагу дитячій музичній творчості приділила Л.Дмитрієва. У роботі з молодшими школярами вона використовувала такі прийоми:

1. Завдання для розвитку почуття ритму: придумати слова, фрази в даному ритмі; передати ритмічний мотив загадки на ударних інструментах і скласти до неї відповідь; наприклад: загадка "Хто в лісі стукає тук-тук?" Відповідь: "Дятел, дятел".

2. Завдання для розвитку художньо-образних уявлень під час гри на дитячих музичних інструментах: створити "заклики птаха", звукові сигнали на засвоєних ступенях ладу; знайти варіанти завершення музичної фрази; скласти мелодії в характері маршу, польки, колискової; створити музичні загадки типу "Що я бачив і чув у лісі?"; проілюструвати розповідь або маленьку історію з музично-шумовим супроводом.

3. Завдання для розвитку творчого сприймання музики: передати темп твору під час його звучання певним жестом, обрати і інструмент для ритмічного супроводу мелодії.

Аналіз цих завдань свідчить, що в окремих випадках учитель обмежує творчу свободу дітей (певним ритмічним малюнком, ступенями ладу тощо). Завдяки цьому підвищується значення свідомості у творчій діяльності.

Проводячи дослідну роботу в школі, психологи О. Лазаревська і С. Науменко проводили з учнями такі творчі ігри:

а) імпровізація короткого ритмічного малюнку;

б) вигадування віршованого тексту до окремих двотактових відрізків ритму;

в) створення невеликих віршів;

г) імпровізація мелодії до готових ритмізованих прикладів.

Психологи більш схильні до надання дітям свободи творчості, однак в роботі повинні бути елементи свідомого навчання. Так, перш ніж зіграти гру, школярі повторювали ритмосхеми, відтворені вчителем. Це було підказкою, оскільки настроювало слух на певну протяжність ритмосхеми (двотакт) і метроритм (чергування восьмих і четвертних тривалостей у розмірі дві чверті без затакту). Свобода творчості в іграх обмежувалася певним ритмічним малюнком. Перед виконанням останньої гри діти тренувалися на легших вправах, створюючи мелодії до окремих слів, запитань і відповідей.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Опис прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів для уроків розвитку мовлення
На нашу думку, є безліч програм різноманітного спрямування, що можуть бути використані вчителем для розвитку мовленнєвих якостей учнів початкової школи: від найпростіших, до найскладніших та багатофу ...

Фізичне виховання слабочуючих дітей. Рекомендовані вправи
Фізичне виховання дітей пов’язане з розвитком мови і мовного спілкування. Виконання рухів супроводжується використанням мовних інструкцій вихователем. У залежності від віку дітей і етапу навчання вон ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net