Аналіз професійного становлення студентів у порівнянні з їх естетичною компетентністю

Педагогіка » Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо-естетичного профілю » Аналіз професійного становлення студентів у порівнянні з їх естетичною компетентністю

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

Вирішення провідних завдань дослідження вимагає також з’ясування психолого-педагогічних основ розвитку естетичної компетентності студентів. Спочатку за допомогою анкет та тестів визначили естетичний потенціал студентів. Шляхом аналізу провідних концептуальних позицій у цьому напрямі визначено, що основою розвитку естетичної компетентності студентів в умовах занять з фахових дисциплін (живопису, рисунку, історії мистецтв, декоративного розпису) слід вважати художньо-естетичну діяльність, провідними різновидами якої є малювання з натури, вивчення і оцінювання її художніх образів в творах мистецтва.

Необхідність професійної спрямованості навчання спонукає до знайдення шляхів педагогічної проекції художньо-естетичної діяльності студентів. Процес розвитку естетичної компетентності можна уявити як поетапну зміну цілісних циклів навчання. Педагогічна проекція художньо-естетичної діяльності має також враховувати цілісну єдність її компонентів. Важливо, щоб поступальний характер процесу розвитку естетичної компетентності студентів зумовлювався зростанням їх самостійності в здійсненні провідних видів художньо-естетичної діяльності та їх педагогічної проекції.

Мета констатуючого експерименту полягала у кількісному і якісному аналізі рівня естетичної компетентності студентів – випускників факультетів образотворчого мистецтва вищих навчальних закладів та вчителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх навчальних закладів.

Методика дослідження була підпорядкована різнобічному охопленню проявів естетичної культури студентів і вчителів образотворчого мистецтва відповідно до визначених її компонентів, функцій, критеріїв. Так, анкетування сприяло вивченню рівня художньої компетентності респондентів, обізнаності їх у мистецтві. Аналіз результатів проведення художніх аналогій між схожими образами в різних видах мистецтва підкреслював попередні показники в галузі естетико-художньої ерудованості, свідчив про адекватність емоційно-естетичної реакції респондентів. За результатами спостережень за естетичними проявами під час проведення уроків можна було судити про розвиненість естетичної компетентності як інтегрованої якості, про здатність до творчо-естетичного самовираження студентів (учителів) у професійній діяльності.

Експеримент мав на меті виявлення динаміки розвитку естетичної компетентності студентів засобами музичного, образотворчого, театрального та хореографічного мистецтва, визначення змісту і послідовності основних етапів її розвитку в природних умовах навчально-виховного процесу з музично-виконавських дисциплін.

Перший етап – спонукально-репродуктивний – тривав 2 семестри і полягав у розширенні фактичних знань студентів у галузі мистецтва, стимулюванні позитивного естетично-оцінювального ставлення до нього. Були відпрацьовані методи “зацікавленого викладання”, які грунтувалися: на збільшенні емоційної реакції викладача на твори мистецтва; наведенні прикладів авторитетних думок щодо естетичних достоїнств українського мистецтва.

Пріорітетною на першому етапі є репродуктивна діяльність. Характерною особливістю організації художньої діяльності студентів виступає впровадження в загальний процес індивідуального навчання з фахових дисциплін елементів групової форми занять, яку представлено оглядово-тематичними уроками, проведенням пізнавальних ігор та дискусій на теми мистецтва.

Другий етап – творчо-самовиражальний – тривав 3 семести і передбачав максимальну активізацію творчої діяльності майбутніх вчителів образотворчого мистецтва, де основним засобом став опосередкований педагогічний вплив. Провідної умовою роботи зі студентами на цьому етапі було визначено таку, як спільну творчість викладача і студента з відпрацювання виконавської концепції. Провідною формою роботи на другому етапі було визначено індивідуальне навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Історія розвитку гри. Видатні педагоги про значення гри
Проблема ігрової діяльності цікавила багатьох педагогів і вихователів. Значний вклад у вирішення цієї проблеми вніс наш сучасник, нині добре відомий науковець Ш.О.Амонашвілі. Він показав, як через гр ...

Лінгводидактичні основи вивчення прикметника як частини мови
Оскільки метою нашого дослідження є визначення рівня пізнавальної активності учнів під час вивчення теми «Прикметник», то цілком очевидною є необхідність аналізу лінгвістичних основ вивчення цієї час ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net