Аналіз професійного становлення студентів у порівнянні з їх естетичною компетентністю

Педагогіка » Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо-естетичного профілю » Аналіз професійного становлення студентів у порівнянні з їх естетичною компетентністю

Сторінка 2

Третій етап – професійно-корективний – тривав 3 семестри і мав на меті залучення студентів до художнього спілкування з школярами в процесі педагогічної практики. Проекція естетичної копметентності на професійну педагогічну діяльність здійснювалася за умови прилучення до самоконтролю студентів і їх творчого самовиявлення в практиці. Для цього було впроваджено методику педагогічно-ситуативного врахування емоційно-естетичного ставлення школярів до українського мистецтва. Доповнюючи попередні, третій етап відіграв корекційну роль у розвитку естетичної компетентності студентів з позицій їх майбутньої вчительської діяльності.

Перевірка результативності проведеної дослідно-експериментальної роботи здійснювалася на основі порівняльного аналізу рівнів розвитку естетичної компетентності студентів експериментальної і контрольної груп. Зіставлення результатів усіх етапів формуючого експерименту дало змогу визначити, що співвідношення рівнів в експериментальних та контрольних групах на початку експерименту практично не відрізнялось, але наприкінці третього етапу з’явився значний перерозподіл даних: в експериментальних групах відбулося значне збільшення кількості студентів з високим рівнем розвитку естетичної компетентності – з 16,7% до 66,7%; у контрольних групах значного збільшення кількості студентів високого рівня не виявлено – з 22,2% до 38,9%. За час формуючого експерименту, у контрольній групі значна частина студентів залишилася на середньому та низькому рівнях розвитку (відповідно 50% і 11%), а в експериментальній групі ці показники знизилися – 27,8% і 5,5%. Для обробки результатів експерименту використовувався критерій (χ2) для встановлення наявності чи відсутності статистично вірогідних відмінностей між показниками контрольних та експериментальних груп. Обрахунки підтверджують об’єктивність наших висновків (допускаючи помилку, яка не перевищує 1%).

Теоретична модель професійного становлення включає в себе продуктивне вирішення ряду алгоритмів:

формування мотивації професійного становлення особистості фахівця та розвиток потреби у самопізнанні й професійному самовдосконаленні;

ознайомлення з основними методиками психологічної та педагогічної самодіагностики, оволодіння методами самопізнання і рефлексії, спрямованої на професійне зростання;

накопичення професійних знань, умінь, навичок і включення їх у реальний педагогічний процес;

формування установки на ціннісне ставлення до педагогічної діяльності

Метою дослідження було передбачено й апробацію спецкурсу «Декоративний розпис» з подальшим оформлення результатів педагогічного експерименту. Апробація змісту та структури спецкурсу «Декоративний розпис» була проведена на базі двох груп ІІ курсу, що проходили навчання у 2009-2010 та 2010-2011 навчальних роках за денною формою навчання в Сумському вищому училищі мистецтв і культури імені Д.С. Бортнянського. В експерименті були задіяні 36 студентів з різним рівнем успішності та підготовки з фахових дисциплін. В обох групах спецкурс був вичитаний під час ІІІ та ІV семестрів. Під час періоду вивчення курсу студенти мали змогу консультуватись з викладачем з приводу виникаючих труднощів. Основною формою проведення занять було практичне групове заняття з викладачем.

Для перевірки ефективності впровадження спецкурсу студентам було запропоновано дві анкети (вхідна і вихідна). Результати анкетування подаємо в таблицях 2.1 та 2.2 .

Отже, аналіз відповідей на запитання анкети 1 дає можливість зробити висновок, що майже половина учасників експерименту мають навички роботи з композицією, половина знають про декоративний розпис, як один з видів декоративно-прикладного мистецтва і 1/7 – здатні його застосовувати у творчому процесі. Аналіз відповідей студентів на запитання анкети 2 показав, що завдяки змісту й організації спецкурсу «Декоративний розпис», були досягнуті наступні результати:

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського виховання школярів
1. Система здоров’я. Здоровий спосіб життя. Дізнаються з бесід про значення фізичних вправ і режиму дня для здоров’я, праці людини. Вчаться виконувати режим дня. Стежать за чистотою тіла й одягу. Роз ...

Музика - засіб фізичного виховання
Музика, сприймана слуховим рецептором, впливає на загальний стан усього організму людини, викликає реакції, пов'язані зі зміною кровообігу, дихання. В.М. Бехтерєв, підкреслюючи цю особливість, довів, ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net