Аналіз професійного становлення студентів у порівнянні з їх естетичною компетентністю

Педагогіка » Професійне становлення студентів вищих навчальних закладів художньо-естетичного профілю » Аналіз професійного становлення студентів у порівнянні з їх естетичною компетентністю

Сторінка 3

усі студенти засвоїли поетапність виконання композиції для об’ємної форми, але виконання в матеріалі їм дається важче, що було зазначено у відкритому запитанні №11 анкети 3;

більше половини студентів вважають за потрібне використовувати метод рапорту, елементи декору у творчій діяльності, але бачать найбільш ефективне їх використання у декоративних композиціях;

більше половини студентів виконали розпис дерев’яної форми, що підвищує їх інтерес до предмету.

Результати діаграм показують динаміку підвищення рівня готовності студентів до виконання роботи в матеріалі в техніці декоративного розпису.

Отже, введення до навчальних тематичних планів національного компоненту дає можливість поглибити знання студентів з народного розпису, видів декоративно-прикладного мистецтва, сформувати уміння й навички трансформації реалістичного зображення в декоративне, а також удосконалити вміння роботи з сучасними матеріалами декоративного розпису.

На основі проведеного експерименту можемо зробити попередні висновки: студенти першого курсу та студенти, які не оволодівали національним компонентом, не брали участь у заняттях спецкурсу та за навчальним планом мають менше лекційних та практичних годин з професійно-орієнтованої підготовки показують нижчі результати естетичної компетентності, ніж студенти другого та третього курсу.

Результати дослідження ціннісно – мотиваційної компетентності студенів показали, що ефективність при використанні засобів народної художньої творчості за умов створення „єдиного простору ” співтворчості студентів та викладачів в аудиторній та поза аудиторній діяльності, застосування особистісно зорієнтованого підходу та природи образотворчої діяльності; упровадження в навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу; розроблення засобів народної художньої творчості як ефективного чинника професійного становлення студента.

Художньо-професійна підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва на основі народного декоративного мистецтва дозволила визначити й забезпечити когнітивний та діяльнісний компоненти професійної підготовки студентів. Ефективність художньо-професійної підготовки полягає в уміло організованій груповій та індивідуальній роботі, яка уможливлює процеси самопізнання, самовираження, розвитку здібностей, інтересів; збагачення культурного, інтелектуального потенціалу студентів.

Запропонована диференціація етапів педагогічної роботи дозволяє розширити введення національного компоненту у фахову підготовку студентів, формувати сприйняття студентами мистецьких творів, що характеризується включенням мистецького образу в систему суб’єктивних понять і уявлень майбутніх учителів образотворчого мистецтва в особистісну картину світу. До національного компоненту відносимо влаштовування зустрічей з майстрами народної творчості, проведення екскурсій у майстерні митців, в музеї народного мистецтва, відвідування виставок творчих робіт митців тощо.

Найдійовішою формою розвитку естетичної компетентності студентів у процесі викладання художньо-естетичних дисциплін за результатами дослідження визначено індивідуальну роботу, збагачену елементами групових занять (оглядово-тематичні уроки, пізнавальні ігри, творчі дискусії, колективне оцінювання художніх явищ тощо). Розроблений спецкурс «Декоративний розпис» дав змогу підвищити професійний рівень студентів вищих навчальних закладів з художньо-естетичного профілю.

Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність дослідження, загальна стратегія якого передбачає послідовне підвищення рівня естетико-творчого самовираження і естетичного самоконтролю студентів у такій послідовності: перший етап, спонукально-репродуктивний, суть якого полягає в розширенні фактичних знань студентів з мистецтва; другий етап, творчо-самовиражальний, спрямований на активізацію пізнання української мистецтва; третій етап, професійно-корективний, підпорядкований відпрацюванню навичок естетичного самоконтролю у студентів в процесі проведення роботи з школярами в системі педагогічної практики.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Цікаве про педагогіку і навчання:

Роль української літератури у формуванні національно-свідомої особистості
З відомих соціально-політичних причин проблема формування національної свідомості вченими не розглядалася. Ситуація, що склалася за останні роки в Україні, висвітила цілий комплекс недоліків навчальн ...

Аналіз програми 6 – 11 класів з біології
Програми шкільного курсу біології розрахована на вивчення починаючи з 6 класу і закінчується її вивчення в 11 класі. Вивчення біології починається з розгляду в 6 класі Царства Рослини. При вивченні д ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net