Аналіз професійного становлення студентів у порівнянні з їх естетичною компетентністю

усі студенти засвоїли поетапність виконання композиції для об’ємної форми, але виконання в матеріалі їм дається важче, що було зазначено у відкритому запитанні №11 анкети 3;

більше половини студентів вважають за потрібне використовувати метод рапорту, елементи декору у творчій діяльності, але бачать найбільш ефективне їх використання у декоративних композиціях;

більше половини студентів виконали розпис дерев’яної форми, що підвищує їх інтерес до предмету.

Результати діаграм показують динаміку підвищення рівня готовності студентів до виконання роботи в матеріалі в техніці декоративного розпису.

Отже, введення до навчальних тематичних планів національного компоненту дає можливість поглибити знання студентів з народного розпису, видів декоративно-прикладного мистецтва, сформувати уміння й навички трансформації реалістичного зображення в декоративне, а також удосконалити вміння роботи з сучасними матеріалами декоративного розпису.

На основі проведеного експерименту можемо зробити попередні висновки: студенти першого курсу та студенти, які не оволодівали національним компонентом, не брали участь у заняттях спецкурсу та за навчальним планом мають менше лекційних та практичних годин з професійно-орієнтованої підготовки показують нижчі результати естетичної компетентності, ніж студенти другого та третього курсу.

Результати дослідження ціннісно – мотиваційної компетентності студенів показали, що ефективність при використанні засобів народної художньої творчості за умов створення „єдиного простору ” співтворчості студентів та викладачів в аудиторній та поза аудиторній діяльності, застосування особистісно зорієнтованого підходу та природи образотворчої діяльності; упровадження в навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу; розроблення засобів народної художньої творчості як ефективного чинника професійного становлення студента.

Художньо-професійна підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва на основі народного декоративного мистецтва дозволила визначити й забезпечити когнітивний та діяльнісний компоненти професійної підготовки студентів. Ефективність художньо-професійної підготовки полягає в уміло організованій груповій та індивідуальній роботі, яка уможливлює процеси самопізнання, самовираження, розвитку здібностей, інтересів; збагачення культурного, інтелектуального потенціалу студентів.

Запропонована диференціація етапів педагогічної роботи дозволяє розширити введення національного компоненту у фахову підготовку студентів, формувати сприйняття студентами мистецьких творів, що характеризується включенням мистецького образу в систему суб’єктивних понять і уявлень майбутніх учителів образотворчого мистецтва в особистісну картину світу. До національного компоненту відносимо влаштовування зустрічей з майстрами народної творчості, проведення екскурсій у майстерні митців, в музеї народного мистецтва, відвідування виставок творчих робіт митців тощо.

Найдійовішою формою розвитку естетичної компетентності студентів у процесі викладання художньо-естетичних дисциплін за результатами дослідження визначено індивідуальну роботу, збагачену елементами групових занять (оглядово-тематичні уроки, пізнавальні ігри, творчі дискусії, колективне оцінювання художніх явищ тощо). Розроблений спецкурс «Декоративний розпис» дав змогу підвищити професійний рівень студентів вищих навчальних закладів з художньо-естетичного профілю.

Аналіз даних проведеного експерименту підтверджує результативність дослідження, загальна стратегія якого передбачає послідовне підвищення рівня естетико-творчого самовираження і естетичного самоконтролю студентів у такій послідовності: перший етап, спонукально-репродуктивний, суть якого полягає в розширенні фактичних знань студентів з мистецтва; другий етап, творчо-самовиражальний, спрямований на активізацію пізнання української мистецтва; третій етап, професійно-корективний, підпорядкований відпрацюванню навичок естетичного самоконтролю у студентів в процесі проведення роботи з школярами в системі педагогічної практики.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Характеристика державних і суспільних вимог до реалізації економічної освіти
Економічна освіта стала потребою сьогодення. Вона покликана сформувати в громадян України не тільки знання, діловитість, підприємництво, а й найголовніше — економічну культуру. Економічна освіта спри ...

Комплекс вправ для формування умінь говоріння старших школярів в умовах інтенсивного навчання англійської мови
Інтенсивна методика передбачає, перш за все, розвиток діалогічного мовлення, тому система вправ, запропонована нами, спрямована на розвиток умінь саме цього мовлення. Розвиток умінь говоріння відбува ...