Позитивний дидактичний досвід свідчить, що під час оцінки знань учнів слід враховувати:
Обсяг володіння поняттями, фактами, науковою проблематикою, основними теоріями, законами, закономірностями й методологією навчального предмета, ступінь їх систематизації та узагальнення, що передбачає:
Пізнання і визначення понять, розуміння їх обсягу та розкриття змісту, знаходження ієрархічних та інших зв’язків і залежностей між ними;
Виокремлення значущих наукових проблем, усвідомлення їхньої глибини та визначення необхідності розв’язання;
Знання законів, закономірностей, концепцій і вільне володіння методикою узагальнення, систематизації та обґрунтування;
Якість засвоєння учнями методологічної і теоретичної основ навчального предмета, що передбачає:
Аргументованість, послідовність, впевненість і самостійність викладу своїх знань;
Методологічну обґрунтованість мислення;
дієвість знань, наявність простих умінь, їх застосування під час вирішення практичних завдань, що передбачає:
конкретне визначення основних напрямів застосування знань у практичній діяльності;
змістовну характеристику методів, процедур і методики дій щодо використання теоретичних і практичних знань тощо.
Таким чином, знання мають бути глибокими, міцними, систематизованим, оперативним та усвідомленими, а їхній рівень може бути репродуктивним, реконструктивним, евристичним та творчим.
Під час оцінки навичок учня педагог має враховувати:
наявність практичних навичок з навчального предмета, які сприяють успішному оволодінню професією;
якість, швидкість, міцність, докладність їх виконання в різних умовах.
Під час оцінки вмінь педагогу слід врахувати:
наявність конкретних вмінь, їх глибину, міцність і гнучкість;
ступінь оволодіння основними прийомами діяльності та їх творче застосування під час вирішення нестандартних завдань у різноманітних ситуаціях;
конструювання алгоритму дій та його інноваційність;
моделювання практичного виконання дій;
виконання комплексу дій, які складають дане вміння;
впевненість, самостійність, обґрунтованість, систематичність цих дій;
зміст самоаналізу результатів власних дій, характер зіставлення отриманих результатів з основною метою діяльності;
вмотивованість дій та їх усвідомлення;
наявність помилок, їх кількість і характер, міру впливу на кінцевий результат діяльності;
якість виконаних дій тощо.
Безперечно, ці критерії досить абстрактні, але їх знання, повне усвідомлення і творче застосування є передумовою обґрунтованої і об’єктивної оцінки навчально-пізнавальних дій учнів. Конкретним відбиттям цієї роботи є виставлення оцінки.
Найголовніше – будь-яка оцінка має бути об’єктивною, справедливою, обґрунтованою і зрозумілою. З кожною оцінкою в учня пов’язані певні переживання: він аналізує, обмірковує її; інколи йому здається, що ця оцінка несправедлива, тому в нього може виникнути негативний емоційний стан. Обов’язок педагога – обґрунтувати оцінку і довести до розуміння учня.
Цікаве про педагогіку і навчання:
З
досвіду роботи вчителів
Освіта в Україні на початку XX ст. розвивалася у складних соціальне по літичних обставинах коли різні держави. що панували на Ті територіях накидали й свої шляхи розвитку, які не зав жди збігалися із ...
Формування умінь і навичок визначати логічно наголошенні слова і їх
виділяти під час читання
Важливими засобами розкриття змісту тексту є логічний наголос, паузи і як результат — інтонація. Згідно з новими програмами учні знайомляться з цими термінами вже в 3 класі, хоча над пошуками головно ...