Милозвучність української мови

Педагогіка » Милозвучність української мови

Сторінка 5

Сонорні приголосні: [л], [м], [н], [р], [в], [й], [л'], [н'], [р'].

Отже, для позначення приголосних звуків використовуються букви б, п, д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, г, ґ, к, х, ф, м, л, н, р, в, й.

Буквосполучення дж і дз теж можутапередаватиодин звук, тоді вони вимовляються злито ([дж], [дз]): [джеиреи-лб] – [п'ідживйти]; [дзеркало] – [п'ідземний].

Буква щ передає два звуки: [ш] + [ч]: [шчаст'а], [тешча], [шчітка].

Шиплячі звуки в українській мові вимовляються твердо: [час], [шчо], [часто], [чйстий], [шчйро]. І лише при подовженні шиплячі трохи пом'якшуються: [узб'іч':а], [п'іч':у], [п'іддаш':а], [зб'іж':а].

Губні звуки теж завжди тверді (тому з постійно м'яким [j] вони вимовляються роздільно, що позначається на письмі апострофом), і лише перед [і] губні частково пом'якшуються [б'іг], [п'їна], [м'їсто], [в'їтеир].

Як правило, приголосні вимовляються чітко, виразно. Дзвінкі звуки в кінці складу чи кінці слова не оглушуються (українська мова – дзвінкозвучна): [дуб], [гриб], [казка], [казау], [д'ід], [п'ід], [наказ], [вуж], [нижчий].

Уподібнення приголосних звуків

Як правило, приголосні звуки вимовляються в українській мові виразно. Але є винятки – це явища уподібнення звуків з метою їх звукової гармонії. Найпоширеніші такі уподібнення: [д] – [ц], [т'с'] – [ц'ц'], [шс] – [с'с']; [г] – [х], [к] – [ґ], [з] – [с]. Порівн.:

пишемо:

вимовляємо:

одинадцять

[одинац'ц'ат']

чотирнадцять

[чотирнац'ц'ат']

шістнадцять

[ш'існац'ц'ат']

питається

[питайец'ц'а]

усміхається

[усм'іхайец'ц'а]

хочеться

[х6чеиц'ц'а]

бореться

[б6реиц'ц'а]

носишся

[нбсис'с'а]

водишся

[вбдис'с'а]

берешся

[беирес'с'а]

кривишся

[крйвис'с'а]

нігті

[н іхт і]

кігті

[к іхт і]

вокзал

[воґзал]

якби

[йаґбй]

Перенос слів. Склад і наголос

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник.

При цьому:

Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отде, переносити можна лише так: ґу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з – до корення), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти (а не пі-дживляти).

Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попереднбої літери: бур’ – ян (а не бур-’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук’ – ян (а не Лук-’ян), низь-ко (а не низ-ько).

Одна літера не задишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія (а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або, моя, око, шия тощо.

При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчатий (а не багатос-тупінчатий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).

Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-695, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Цікаве про педагогіку і навчання:

Розвиток умінь
Розвиток умінь йде в зв'язку з розвитком понять поступово, від простих прийомів до більш складного. Елементарне розрізнення, порівняння і визначення проводяться у курсі зоології. При вивченні кожного ...

Інтерактивне навчання як сучасний напрям активізації пізнавальної діяльності учнів
Ще в 60-х роках минулого століття Я. Голант виділив три основні моделі навчання , що існують в сучасному навчальному закладі: активну, пасивну та інтерактивну. Я. Голант виділяв активну та пасивну мо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net