Милозвучність української мови

Педагогіка » Милозвучність української мови

Сторінка 6

У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавни-цтво, видавниц-тво й видавницт-во, гали-цький і галиць-кий, росій-ський і російсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт-во, суспільс-тво й суспільст-во.

Не можна переносити прізвища, залишаючи в кінці попереднього рядка ініціали або інші умовні скорочення, що до них відносяться: Т.Г. Шевченко (а не Т.Г. // Шевченко), гр.Іваненко (а не гр. // Іваненко), акад. (проф., доц.) Гончаренко (а не акад. (проф., доц.) // Гончаренко), тов. Гнатюк (а не тов. // Гнатюк). Якщо імена, звання тощо подаються повністю, то прізвища (а також по батькові) можна переносити: Тарас Григорович // Шевченко й Тарас // Григорович Шевченко, академік // Агатангел Кримський і т.ін.

Не можна відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917 р. (а не 1917 // р.), 150 га (а не 150 // га), 20 см3 (а не 20 // см3), 5 г (а не 5 // г). якщо назви мір подаються повністю, то їх можна переносити: 1917 // рік, 150 // гектарів і т.ін.

Граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс, не можна відривати й переносити: 2-й (а не 2- // й), 4-го (а не 4- // го), 10-му (а не 10- // му) й т.ін.

Не можна розривати умовні (графічні) скорочення типу вид-во, і т.д., і т. ін., т-во тощо.

Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, що закривають попередній рядок, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

♦ З-поміж перелічених ознак виберіть лише ті, які властиві словесному наголосу в українській мові. Прокоментуйте свій вибір.

Наголос в українській мові: силовий (або динамічний); тонічний (або музичний); постійний; вільний (або різномісний); рухомий.

На замітку

Цікаво знати: у китайській, корейській, литовській, японській мовах наголошений склад виділяється не посиленням голосу, а підвищенням тону. Такий наголос називається тонічним (або музичним). Є мови, в яких наголос постійний, тобто закріплений за певним складом. Так, у чеській, естонській, угорській, шведській, норвезькій, данській, голландській, фінській мовах наголошується перший склад, у польській – передостанній, у турецькій, вірменській, французькій – останній.

Як називається наголос, що використовується в мові не для смислового, а для емоційного виділення слова: словесний, логічний, емфатичний?

Наведіть десять прикладів подвійного наголошування слів в українській мові.

Випишіть слова, які мають варіантне наголошування.

Зерно, лицарство, завдання, приятель, прощення, первоцвіт, напій, повітряний, вугільний, смерековий, текстовий, також, мабуть, смага, принести, доповісти, старіти.

На замітку

У словнику Бориса Грінченка зафіксовано «слова-рекордсмени», що вживалися колись із потрійним наголосом, наприклад: байдуже, знамено та ін. Тепер один із варіантів наголошування слів уважається ненормативним, а саме: байдуже, знамено.

В українській мові наголос може бути семантизованим. Як ви це розумієте? Відповідь проілюструйте двома-трьома прикладами.

З'ясуйте значення поданих слів. Уведіть їх у речення.

Батьківщина – батьківщина, прошу – прошу, шкода – шкода, лібдський – людський, характерний – характерний, типовий – типовий, лікарський – лікарський, надворі – на дворі.

♦ Чи однакові за значенням подані пари слів? Складіть із ними словосполучення.

Адресний, адресний; варений, варений; господарський, господарський; бажаний, бажаний; деревина, деревина; твердити, твердити; назавжди, назавжди; ніколи, ніколи.

♦ Поставте наголоси у словосполученнях.

За двома зайцями, два зайці, лютували шаблі, чотири шаблі, два дзеркала, стінка з дзеркалами, підписали договори, два договори, працьовиті сини, три сини, учені записки, дві записки, обмінювалися записками, пам'ятки архітектури, дві пам'ятки.

Цікаво знати

Слова, які не мають самостійного наголосу, називаються клітиками. Вони поділяються на дві групи: енклітики і проклітики. Слова, що передають наголос попередньому слову, називаються енклітиками, а ті, що передають наголос наступному слову, – проклітиками. Наприклад: прочитав би, привітай же, на столі Інколи наголос може переходити з самостійного слова на службове. Тоді енклітикою стає повнозначне слово. Наприклад: зо сміху, ні в кого.

Тести

♦ У котрому рядку всі слова мають наголошений другий склад?

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Цікаве про педагогіку і навчання:

Вища освіта у Великій Британії
Університетська система Великобританії бере початок у XII ст., коли були членовані Оксфордський і Кембриджський університети. До початку XIX ст. інших університетів в Англії не було. Однак заснувалис ...

Альтернативні інноваційні підходи до оцінювання
Дидактичні пошуки, розробка нових систем, критеріїв та правил оцінювання продовжується і в наш час. Так, все більшу популярність здобуває рейтингова система. Ця система має давні традиції у російські ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net