Окрім зазначених шести головних жанрових різновидів японських казок, японські фахівці виділяють також декілька їхніх специфічних “піджанрів”, зокрема:
1. Тонарі-но дзісан-но ханасі (隣の持参の話 – “розповіді про сусідів”, досл.: “принесені сусідами розповіді”, від яп.: “дзісан-суру” –“приносити з собою, “захоплювати з собою”, “передавати через когось”) – побутові казки з різними сюжетами соціальної спрямованості, що зближує їх із жанром “народних сказань” (民族伝説 – “міндзоку-денсецу”).
2. Кейсікі-банасі (形式話 – досл.: “казки /лише/ за формою”, від яп.: “кейсікі” – “форма”, “зовнішній вигляд”) – своєрідні казки-жарти, зачини без кінця, еліпси, відмовки тощо
Художніми особливостями японських казок є:
1. Поетичність, ліризм.
Досить часто до тексту казки включаються численні вірші, народні пісні тощо. Герої казок, які мають поетичний талант, завжди позитивні й обов’язково перемагають своїх супротивників.
2. Почуття єдності з природою.
Душу в японських казках мають не лише живі істоти, але й рослини (квіти, трави, дерева), гори, скелі, струмки, водограї тощо. Не виключено, що це був вплив на японський фольклор анімізму, характерного для національної релігії сінто, як вважає більшість дослідників. А можливо, навпаки – японський давній фольклор свого часу вплинув на міфологію сінто. Як на нашу думку, питання онтогенезу японської міфології, тісно пов’язаної з синтоїзмом, і давнього японського фольклору та їхнього взаємозв’язку і досі залишається відкритим.
3. Тісний зв’язок із національними обрядами, святами, господарською діяльністю людини.
У японських казках постійно згадуються й описуються різноманітні національні свята та обряди: Танабата, Мідзуторі, Коромоґае, Ханамі, Цукімі тощо, а героями виступають не лише аристократи, але й селяни, рибаки, вуглярі, мисливці, збирачі хмизу та ін.
4. Жорстокість окремих вчинків героїв.
Так, у казці “Каті-каті яма” (“Трісь-трісь гора”) борсук не лише замордовує бідолашну бабусю, але й готує з неї суп, яким частує дідуся.
У казці “Помста краба” мавпа жорстоко вбиває батька-краба, а син краба в помсту за батька розчереплює голову мавпи.
У казці “Обасуте-яма” (“Гора покинутих батьків”) описується давня традиція в неврожайний рік прирікати на голодну смерть тих, хто дав тобі життя. Однак усе це – жорстока реальність життя в давні часи без будь-яких прикрас і сусальності. Адже й наша вітчизняна історія знає подібні і навіть гірші випадки.
5. Жіноча активність.
У японських казках, на відміну від переважної більшості європейських казок, жінки майже завжди виступають у ролі не пасивних, а активних героїв. Відомий японський фольклорист Каваі Хаяо з цього приводу зазначає: “У європейських казках герой приборкує потвору і рятує захоплену нею дівчину – це головний їхній зміст. У японських казках такого не трапляється. У Європі утвердження власної особистості чоловіка відбувається поза зв’язком із іншими особистостями (йдеться про жінок, у яких навіть не запитують, чи хоче вона одружитися з переможцем чи ні). Проте у японців з самого початку наявний потяг до “жіночої свідомості”. Жінки в японських казках не лише завжди активні й ініціативні, але досить часто виявляються набагато розумнішими від чоловіків.
Однак, попри всю самобутність японських народних казок, вони були і є універсальними, адже в іншому випадку ми не відносили б їх до жанру казок, і водночас вони залишаються суто національними, інакше ми не називали б їх японськими. Тому, специфіка японських казок обумовлює необхідність їх вивчення і використання в навчальному процесі, що вимагає використання визначених форм та методів навчання.
Цікаве про педагогіку і навчання:
Методична інтерпретація лексики
Під поняттям «лексика» звичайно розуміють слова і словосполучення. Більшість слів багатозначні, і їх значення конкретизуються лише у мовленні. Слово, відірване від живої мови, має лише потенціальні м ...
Рекомендації та можливі шляхи впровадження модульної технології навчання з
дисципліни „Технічна експлуатація автомобілів ”
Модульна технологія навчання поки що не знайшла в Україні широкого розповсюдження, не дивлячись на те, що її переваги і вигоди очевидні. Спочатку необхідно визначити спеціальність, з якої буде вестис ...