Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища

Педагогіка » Етнокультура як механізм адаптації індивіда до навколишнього середовища

Сторінка 3

Одним iз провiдних завдань програми виховання в сучасних умовах є перехiд до нового способу життя, формування екологiчної духовностi та мислення, змiна психологiї людини. Дiтей і молодь необхідно цілеспрямовано готувати до вирішення важливих проблем довкiлля, вчити з повагою ставитись до природи, з азів формувати їх екологiчну духовнiсть. Вирішувати ефективно ці завдання зможуть лише спеціально підготовлені майстри педагогічної галузі, а це, в свою чергу, потребує детального аналізу змісту навчальних дисциплін у вузах педагогічного спрямування.

Змiст авторської програми „Віночок” зумовлений особливостями розвитку дитини, завданнями загальнонацiональної моделi виховання, етнопсихологiчними особливостями населення полiського регiону, принципами побудови виховної моделi. Серцевиною змiсту є рiдна мова як феномен культури, що мiстить величезний духовний потенцiал. Материнська мова концентрує в собi культурно-iсторичний шлях етноспільноти, є могутнiм засобом міжкультурної взаємодії, формою консолiдацiї нацiональних сил. Це самобутнiй спосiб мислення, свiтобачення. Спостерiгається пряма залежнiсть: чим глибше проникає молодь у скарбницю етнокультури як способу буття спільноти, осмислює самобутність власного „Я”, тим більші прагнення пізнати світ культури одиниць інших спільнот, що проживають поруч, вступити з ними в діалог.

Програма складається з десяти роздiлiв-блокiв. Назва кожного роздiлу зумовлена відповідним кольором стрiчки в українському вiночку. Ця особливiсть зумовлює i напрями виховної роботи по кожному роздiлу. В розділах виділено ключові слова з яскравим етнокультурним забарвленням. Вони притягують до себе інші компоненти змісту, істотно позначаються на його образній структурі, поглиблюють значення певних понять. Слова – образи, породжені етнокультурою, входять у систему культурних традицій, світосприймання, у позамовний світ, характеризують етносередовище, властиве даному соціуму. Вони визначають належність мовця до певної етнічної спільноти.

Наші предки говорили мовою символів. Символ – це ідея, яка відображає найглибинніші знання попередніх поколінь. Навчитись читати і розуміти цю символіку, відтворювати її у власній творчій діяльності – одне із завдань комплексної програми “Віночок”.

Віночок – це символ сонця, якому поклонялися давні українці як найбільшому божеству (значення сонця для українців розкрито в одному із розділів програми). У нашому дослідженні віночок – образ, ідеал людини, до якого повинен прагнути кожен, хто причетний до справи виховання підростаючих поколінь. Стрічки у віночку – шляхи досягнення поставлених завдань.

Завдання програми "Віночок" – навчити підростаючі покоління розуміти і читати символіку етнокультури, розуміти походження архетипів власної культури, розбудити бажання берегти першооснови власного роду; формувати цілісну особистість, державотворчо спрямовану, етнонаціонально усвідомлену, з толерантним сприйняттям полікультурного простору Поліського регіону.

"Віночок" як етнокультурна модель національного виховання сформовано під впливом етнонаціональних та загальнонародних цінностей і зосереджує увагу на таких аспектах:

• своє – чуже (етнокультурна ідентифікація, діалог з іншими етнокультурами на основі принципів гуманізму, толерантності, взаєморозуміння та взаємовідповідальності);

• дитиноцентризм (високий ступінь орієнтації на особистість дитини; знання світу дитинства як культури в культурі, зменшення відчуження дитини від культури, навколишнього середовища, самої себе)

• родиноцентризм (орієнтація національного виховання на родинні, етнічні цінності, виховна спрямованість освіти; утвердження національної, культурної, мовної єдності; розуміння важливості власної держави, родини як найважливішого простору буття людини);

• регіональний компонент (зміщення акценту із культури наукових знань на знання про особистість, світ рідної мови, етнокультури регіону; Рідній край як простір утвердження в дитині Людини).

Запропонована модель освіти ставить виховання на світоглядний ґрунт національної культури й одночасно у контекст філософсько-педагогічної думки "людина – природа – мова – нація – держава - людство". Етнокультура є наскрізною основою всіх навчальних предметів, інтегративних курсів, позакласних та позашкільних заходів. Це сприяє формуванню світогляду крізь призму інтересів української спільноти, її історії, розвивається цікавість і шана до культур інших спільнот. При такому підході до виховання народ не втрачає свого індивідуального обличчя і не перетворюється на пасивного споживача результатів діяльності іншіх народів.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Послідовність виконання винахідницьких завдань
Якими ж прийомами можна скористатися, навчаючи школярів науковій творчості? Треба сказати, що на сьогоднішній день загальновизнаних універсальних методик такого навчання немає. У той же час практика ...

Короткі відомості історії застосування зображення крейдою на класній дошці
У Древній Греції для навчання малюванню користувалися буковими дошками, покритими воском. На них вправлялися в малюванні предметів, продрапували контури зображення загостреними металевими чи кістяним ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net