Використання казок в навчальному процесі

Ще однією перевагою казки є сила враження й емоційного впливу на студентів. Тому головна увага повинна бути спрямована на формування у студентів особистісного відношення до прочитаного.

Велике значення казка має як засіб розвитку мовлення студентів. Текст казок - прекрасний матеріал для формування навичок зв'язного мовлення. Студенти із задоволенням розповідають казки, зберігаючи народні образні вислови та зображувальні засоби (порівняння, епітети), а також прийнятий у казках своєрідний синтаксичний стрій, мовлення, структуру речень, емоційні особливості твору, що формує лексичні навички студентів. Успішне досягнення такої мети можливо лише, по-перше, при систематичному читанні, а по-друге, при методично організованому читанні. Роботу з казками можна поділити на декілька етапів.

Першим етапом на шляху вмотивування студентів до роботи над тематичним блоком є підготовча робота, основними функціями якої є організаційна, мотиваційна та стимулююча. Так, на цьому етапі роботи над казкою необхідно використовувати рецептивні та рецептивно-репродуктивні, як некомунікативні, так і умовно-комунікативні вправи, які сприяють повторенню засвоєного й ознайомленню з новим мовним матеріалом. Можна також запропонувати завдання на прогнозування змісту тексту наступних видів: з'ясуйте, спираючись на заголовок, про що (кого) йдеться у цій казці; прочитайте текст, знайдіть підтвердження або заперечення вашій думці; прочитайте перші речення абзаців і передбачте, назвіть питання, які буде розглянуто в казці; прочитайте останній абзац тексту і поясніть, який зміст передує поданому висновку; уважно роздивіться фотографію або малюнки, використовуючи цей орієнтир, спробуйте здогадатися, про що йтиметься в казці; прочитайте ті абзаци, які відмітив викладач та, спираючись на їхній зміст, передбачте, про що йтиметься в тексті, прочитайте всю казку та обґрунтуйте, чи правильними були ваші передбачення; визначте, спираючись на які слова заголовку можна встановити, про що йдеться (варіанти можуть бути найрізноманітнішими, залежно від рівня творчого потенціалу студента).

Пред'явлення (читання) казки є наступним етапом. Основними функціями виступають інформаційна та активуюча. Обов'язковим завданням викладача після читання студентами казки є контроль того, як студенти зрозуміли загальний зміст тексту, з'ясування, чи він сподобався їм та забезпечення усвідомлення соціокультурних відомостей, що містяться в казці. Під час читання та опрацювання твору виконуються рецептивні комунікативні у читанні та рецептивно-продуктивні, умовно-комунікативні дії, спрямовані на контроль розуміння змісту казки. Після читання казкового твору на останньому етапі здійснюється активізація мовного матеріалу під час усного та писемного мовлення. На цьому етапі домінують умовно-комунікатівні вправи репродуктивного і продуктивного характеру. Завдання на формування допитливості: з'ясуйте коло питань, які розглядаються в казці; з'ясуйте, яку проблему намагається розв'язати автор; сформулюйте запитання, на які б ви хотіли дістати відповідь, стосовно проблеми, що розглядається в казці; доведіть правомірність думки автора щодо проблеми, порушеної в казці, використовуючи приклади з реального життя; підкресліть у казці висновок, формулювання проблеми та доведіть правильність вашого вибору. Такі завдання сприяють розвитку уміння знаходити проблему, усвідомлювати її та формулювати для сприйняття іншими, ставити проблемні запитання за текстом.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Різноманітність жанрів усної народної творчості для дітей
Важливим завданням початкової школи є формування особистості молодшого школяра. Одним із шляхів розв’язання цього завдання є прилучення учнів до національної культури та народних традицій. Саме в шко ...

Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу при вивченні фізики
Пізнавальний інтерес – це інтерес до знань, потреба у розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань, прагнення здобувати нові знання і вміння, застосовувати свої пізнавальні можливості та вдос ...