Прикметники як лексичне забарвлення казок

Педагогіка » Формування лексичних навичок японської мови за допомогою казок » Прикметники як лексичне забарвлення казок

Сторінка 2

Прикметники третього класу не використовуються ні в присудку, ні в приакцидентном означенні, а використовуються тільки в функції присубстантивного означення.

Змінювані предикативні прикметники − це клас прикметників, які виражають статичні якості предметів, які об означаються субстантивами, ознаки процесів, які об означаються дієсловами, а також присудково-предикативні характеристики предметів, які називаються субстантиви-підмети.

У простих предикативних прикметників розрізнюють лексичне та граматичне значення. Словотворче значення можна включати в лексичне значення слова в широкому розумінні. Лексичне значення може бути виражено двома коренями, в тому числі двома коренями та словотворчим афіксом. Словотворче значення може об’єднувати і з формально реляційним в рамках граматичного значення в широкому смислі.

Не всі ЗПП мають ярко виражене конотативне значення, але всі вони мають денотативне та сігніфікативне значення. У деяких ЗПП конотативне значення невід’ємне від денотативного та являються як би основним. Деякі значення полісемантичного слова розвились та оформились із переносного значення або являються абстракціями по відношенню до першого конкретного значення.

Змінювані предикативні прикметники мають синтетичні та аналітичні заключними та не заключними словоформами, які виражають приватні граматичні категорії ЗПП та складають їх парадигму.

Така класифікація видається доволі стрункою та вичерпную. Однак тепер може виникнути питання стосовно того, чи всі ад’єктивні одиниці включено до відповідної категорії. І тут, у контрактивному плані, надзвичайно цінною видається думка визначного японського лінгвіста Ямада Йошіо, який пише, що японські предикативні прикметники і ті прикметники, про які йдеться у західних граматиках, помітно відрізняються. Прикметник, зокрема в англійській мові, – це слово, що виступає означенням до іменника, і якщо підійти до японського прикметника з такої точки зору, то до категорії прикметника (形容詞/кеййо:ші/) доведеться долучити, по-перше, систему вказівних слів із коренями コ・ソ・ア・ド /ко-со-а-до/ (この人 /коно хіто/-ця людина; あの山 /ано яма/- та гора); по-друге, іменники із відмінковим показником の /но/ (赤色の表紙 /акаіро-но хто:ші/ – обкладинка червоного кольору; 緑の木の葉 /мінорі-но коноха/ – зелене листя); по-третє, частини складених слів (四百四病 /шіхякушібьо:/ – букв.: чотириста чотири хвороби; 八方美人 /хаппо:біджін/ – фразеол.: і вашим, і нашим); по-четверте, дієслова у позиції означення (咲く花/саку хана/ – квіти, що квітнуть; そよぐ風 /сойоту кадзе/ – вітер, що шелестить).

Окрім того, до категорії 形容詞 /кеййо:ші/ Ямада Йошіо не відносить напівпредикативні прикметники, називаючи їх ад’єктивними дієсловами (形容動詞 /кеййо:до:ші/) і даючи їм таке визначення: «Ад’єктивне дієслово – це така частина мови, яка, як показує сама назва, суміщає властивості прикметника ц дієслова».

Отже, на сьогоднішній день доцільно виділяти три підкласи прикметника в японській мові: 1) предикативні прикметники (можуть самостійно виступати присудком) або イ形容詞 /ікеййо:ші/ (оскільки вони закінчуються на い/і/ у формі присубстантивного означення); 2) напівпредикативні прикметники (можуть виступати присудком але не самостійно; «змінювані непредикативні прикметники» за І.В.Головніним) або ナ形容詞/накеййо:ші/ (оскільки вони закінчуються наな /на/ у формі присубстантивного означення); 3) непредикативні прикметники (взагалі не можуть виступати присудком) або 連体詞/рентаіші/ (завжди використовуються у функції присубстантивного означення – 連体修飾語/рентайшю:шьокуго/). сама така класифікація видається найдоцільнішою як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Страницы: 1 2 

Цікаве про педагогіку і навчання:

Патріотичне виховання підлітків та юнаків: мета, завдання, принципи
Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому воно пояснюється складною природою даного явища, багатим його змістом і розмаїттям форм прояву. Крім то ...

Правильна організація навантаження
Освоєння рухових дій вимагає численних повторень, що викликає значну витрату фізичної, психічної і розумової енергії. У міру наростання стомлення концентрація, стійкість і распределенность уваги, зда ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net