Експериментальне обґрунтування доцільності застосування запропонованого комплексу вправ

Педагогіка » Формування лексичних навичок японської мови за допомогою казок » Експериментальне обґрунтування доцільності застосування запропонованого комплексу вправ

Заработок на криптовалютах по сигналам. Больше 100% годовых!

Заработок на криптовалютах по сигналам

Трейдинг криптовалют на полном автомате по криптосигналам. Сигналы из первых рук от мощного торгового робота и команды из реальных профессиональных трейдеров с опытом трейдинга более 7 лет. Удобная система мгновенных уведомлений о новых сигналах в Телеграмм. Сопровождение сделок и индивидуальная помощь каждому. Сигналы просты для понимания как для начинающих, так и для опытных трейдеров. Акция. Посетителям нашего сайта первый месяц абсолютно бесплатно.

Обращайтесть в телеграм LegionCryptoSupport

Сторінка 1

Гіпотеза дослідження передбачає, що систематичне застосування комплексу різноманітних вправ та завдань, спрямованих на формування лексичних навичок за допомогою казок (на матеріалі прикметників) сприяє поглибленню знань та підвищенню загальної мовленнєвої компетенції студентів шляхом залучення прикметників японської мови до активного словникового запасу; ми ставимо за мету з’ясувати вплив систематичного застосування комплексу вправ різного типу на успішність формування лексичних навичок японської мови.

Експеримент був проведений у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди на ІІІ курсі факультету іноземної філології у групі 32 а/с, що вивчає японську як другу іноземну мову та в Інституті сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум» на ІІІ курсі факультету «міжнародні відносини» за спеціальністю «міжнародні організації і дипломатична та консульська служба» (японське відділення). Перша підгрупа навчалась за традиційною методикою, а друга – за запропонованим нами комплексом вправ, що дозволяє детально та систематично ознайомитись з японськими казками на матеріалі прикметників. Було проведено десять занять спрямованих на формування лексичних навичок за допомогою казок (на матеріалі прикметників). Ми наводимо 10 фрагментів занять, які подано у другому розділі даної роботи. Рівень складності матеріалів зумовлений рівнем підготовки студентів, який відповідає перехідному етапу від початкового рівня (初級) до середнього (中級).

Експеримент проходив таким чином. Під час нашої роботи з другою групою перша група вивчала ту саму тему, але за традиційною методикою, виконуючи стандартні види вправ. Після третього заняття в обох групах був проведений діагностичний тест задля оцінки перебігу експерименту. Студентам було запропоновано декілька вправ на формування лексичних навичок. Результати тесту показали, що обидві групи в змозі виконати це завдання, але група, що навчалась за нашою методикою, продемонструвала кращий загальний результат.

На дев’ятому заняті був проведений контроль засвоєння студентами японських прикметників.

На десятому занятті було проведено формуючий експеримент. Як і під час попереднього експерименту, на основі цього завдання ми намагались визначити рівень успішності формування лексичних навичок в обох групах.

Ми порівняли отримані результати та дійшли висновку, що формування лексичних навичок за допомогою японських казок (на матеріалі прикметників) за запропонованим комплексом вправ приводить до більш якісного результату, порівняно з традиційною методикою.

3.2 Порівняння експериментальної та контрольної груп

Перевірка гіпотези здійснювалась у процесі експериментального дослідження. Було проведено декілька серій експериментів, метою яких було визначення успішності запропонованої методики у порівнянні з традиційною, оцінка якості засвоєння матеріалу при використанні комплексу різноманітних вправ та творчих завдань.

У цілях експерименту обидві групи розпочали вивчення теми «Формування лексичних навичок за допомогою японських казок», причому друга група навчались за спеціальним комплексом вправ, спрямованим на поліпшення якості засвоєння матеріалу та досягнення вільного володіння вивченими прикметниками шляхом систематичного і послідовного повторення та через використання стимулюючих творчу активність завдань.

Після третього заняття в обох підгрупах був проведений діагностичний тест. Студентам було запропоновано декілька вправ на формування лексичних навичок. Оцінювалась правильність застосування прикметників. Якщо студент правильно використав прикметник, ми ставили мару (○), якщо прикметник був підібраний недоцільно, тобто не відповідало контексту, студент отримував бацу (×).

Таблиця 3.1 - Результати діагностичного тесту І підгрупа (традиційна методика)

Прізвище студента

Правильність виконання завдання

1

Борзенков М.

×

2

Гриценко Я.

×

3

Костенко А.

4

Панова А.

×

5

Деревянко Л.

×

6

Яременко В.

7

Даубур К.

Страницы: 1 2 3 4

Цікаве про педагогіку і навчання:

Забезпечення демократизації контрольно-оцінної діяльності в сучасній початковій школі
Щоб докладно охарактеризувати всі методичні передумови розв’язання досліджуваної проблеми ми скористаємось прикладами роботи вчителів-практиків, які використовують у педагогічному процесі елементи де ...

Погляди Василя Сухомлинського на музичне виховання молодших школярів
Переосмислення та перетворення загальноприйнятих методів, всебічне опрацювання цілих систем музичного виховання – це той напрямок, яким йдуть сьогодні педагоги-музиканти, прагнучи зробити надбанням к ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.educationua.net