Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості

Кожен рік в дитячий садок приходять різні діти: кмітливі, тямущі і не дуже, контактні і замкнуті . Але всіх їх об’єднує одна, з моєї точки зору, проблема – вони дивуються і захоплюються все менше і менше, інтереси їх одноманітні: ляльки Барбі, моделі машинок, комп’ютери, ігрові приставки . Та наше суспільство як ніколи потребує активних і творчих людей. Як же пробудити в дітях цікавість до світу і до самих себе? Як примусити їх душу “працювати”? Як зробити творчу діяльність потребою, необхідною часткою життя?

Розмірковуючи над цим питанням, приходиш до висновку: допомогти може театр та музично-театралізовані ігри.

Беручи участь у театралізованих іграх, дитина входить в образ, перевтілюється в нього, живе його життям. Тому драматизація та театралізація є найбільш розповсюдженим видом дитячої творчості. Це пояснюється двома основними моментами: по-перше , драма, що основана на діях які виконує сама дитина, найбільш близько, дієво і безпосередньо поєднує художню творчість з особистими переживаннями. В драматичній формі здійснюється цілісне коло уяви, в якій образ, створений з елементів дійсності, втілює і реалізує знову в дійсність, хоча б умовну. Таким чином, прагнення до дій, до втілення, до реалізації яке закладено в самому процесі уяви, саме в театралізації знаходить повне здійснення.

Другою причиною близькості драматичної форми для дитини є зв’язок будь-якої драматизації з грою. Драматизація ближче, ніж будь-який вид творчості, безпосередньо пов’язана з грою, цим коренем всієї дитячої творчості.

В цьому й заключається найбільша цінність дитячої гри “в театр”. Гра-драматизація дозволяє вирішити безліч завдань програми дитячого садка: від ознайомлення з суспільними явищами до формування елементарних математичних знань фізичної досконалості.

Різноманітність тематики, засобів зображення, емоційності ігор дають можливість використовувати музично-театралізовані ігри з метою всебічного розвитку особистості.

Отже, педагог повинен докласти чимало зусиль, щоб заняття з дітьми музично-театралізованою діяльністю були вдалими, на високому професійному рівні, щоб вирішити головну проблему дитячого закладу – створити всі умови для своєчасного, повноцінного, всебічного фізичного, психологічного та духовного розвитку дитини.

Таким чином ми хочемо довести, що систематична робота з дітьми музично-театралізованою діяльністю – умова розвитку творчих здібностей, формування театралізованих здібностей дошкільників, формування естетичних смаків дітей.

Нами було проведено педагогічне дослідження. Початковим етапом дослідження було анкетування педагогів дошкільних закладів м. Нетішина.

У анкетуванні взяло участь 14 вихователів різних дошкільних закладів. Ці анкети є у додатку моєї дипломної роботи (див. Додаток 1).

У анкетах ми підготувала питання, які дають змогу проаналізувати рівень розвитку театралізованої діяльності в сучасному дошкільному закладі. Результати анкетування показали, що рівень розвитку не найвищий і може бути кращим.

78% вихователів стверджують, що систематично включають в діяльність дітей театралізовані ігри.

14% вихователів вважають театралізовану діяльність малоефективним засобом для музично-естетичного розвитку дітей.

29% вихователів зізнались, що вони не проводять систематичну підготовчу роботу з дітьми, яка вчить передавати характер образу за допомогою жестів, міміки, інтонації, рухів, тембру голосу.

22% вихователів не враховують інтересів і нахилів дітей в процесі проведення театралізованих ігор.

36% вихователів взагалі не проводять діагностування дітей для виявлення їх театралізованих здібностей, за для покращення у процесі роботи їх театралізованого рівня.

Ці дані говорять про те, що ≈ 25% вихователів абсолютно виключають у роботі з дітьми такий вид роботи, як театралізована діяльність та театралізовані ігри.

Проаналізувавши останній пункт анкети ми виявили, що навіть ті ≈ 75-78% вихователів, які включають у роботу з дітьми театралізовану діяльність та театралізовані ігри проводять їх не систематично і на неналежному рівні.

Узагальнюючи відповіді ми зробили висновки, що залишається гострою проблема методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Таким чином, навіть якщо у дитини є задатки до театрального мистецтва і немає систематичної роботи з розвитку цих задатків, то дитина, нажаль, не розвивається.

Отже, цією проблемою потрібно займатись і приділяти їй значно більше уваги.

На основі вищезгаданого ми розробили систему занять музично-драматичного гуртка (див. Додаток 2) і поставила перед собою такі завдання:

Розвивати в дітей стійкий інтерес до музично-театралізованої діяльності.

Удосконалювати виконавські вміння дітей у створенні художнього образу, використовуючи з цією метою ігрові, пісенні та танцювальні імпровізації.

Цікаве про педагогіку і навчання:

Історія вітчизняного та зарубіжного досвіду
У різних країнах світу існують два підходи до цього напряму реабілітаційно-соціальної роботи. Соціальні працівники або входять до складу персоналу шкіл, або об'єднані в спеціальні служби соціального ...

Тенденції розвитку музичної освіти в Японії
Модель мистецької освіти в Японії заслуговує на особливу увагу. Вона ґрунтується на ідеї здатності кожної людини відчувати природну красу. Традиційно в цій країні вважають, що можливо й необхідно роз ...