Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості

Педагогіка » Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності » Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості

Сторінка 2

Розширювати уявлення дітей про оточуючу дійсність. Уточнювати уявлення про предмети, іграшки, декорації.

Виховувати повагу до праці дорослих та дітей, дбайливе ставлення до іграшок, ляльок, костюмів, декорацій.

Збагачувати і активізовувати словник дітей. Розвивати монологічну та діалогічну мову.

Стимулювати бажання шукати виразні засоби для створення ігрового образу персонажу, використовуючи для цього рухи, міміку, жести, виразність інтонації.

Розвивати пам’ять, мислення, уяву, увагу дітей.

Виховувати гуманні почуття дітей. Розвивати прагнення бути чуйними до дорослих та дітей, виявляти увагу до їх душевного стану, радіти успіхам однолітків.

Підтримувати бажання дітей брати активну участь в святах та розвагах, використовуючи вміння та навички, набуті на заняттях і в самостійній діяльності.

Розробки занять є у додатку до дипломної роботи.

Наступним етапом дослідження було діагностування театралізованих здібностей дітей.

Для проведення дослідження я взяла старшу групу С-2 дошкільного навчального закладу №5 м. Нетішина. Частина дітей в кількості 12 чоловік виявила бажання відвідувати музично-драматичний гурток “Чарівна казка” під моїм керівництвом. На початку року я провела діагностування дітей всієї групи за методикою Е. Хаака і І.Кафа.

Ця методика базується на тому, що я визначаю музичні здібності, літературне обдарування та артистичний талант кожної дитини з групи по певному тесту. Цей тест є у додатку до дипломної роботи (див. Додаток 3).

По кожному питанню тесту ставиться бал від 1 до 5, потім ділиться на кількість питань – це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення театральних здібностей.

Для прикладу візьмемо Карпенко Софію 5-ти років з групи, яка відвідувала гурток.

Накреслимо графік, який відповідає рівню її театральних здібностей: по вертикалі зазначаємо бали, які отримала дитина за кожне питання, а по горизонталі номер питання. Потім з’єднуємо ці відмітки і отримуємо графік. Чим вище та рівніше буде лінія графіка, тим ближче рівень театральних здібностей до 1, тобто до 100%.

Отже, на цьому графіку видно рівень музичних здібностей дитини.

Аналогічні графіки креслимо і для визначення літературних і артистичних здібностей.

Літературне обдарування

Артистичний талант

Показники першого обстеження, яке було проведено в жовтні 2004 року дають змогу зробити зведений графік по театральним здібностям конкретно цієї дитини. По горизонталі зазначимо буквами здібності, а по вертикалі бали.

Отже, музичні та літературні здібності Софії К. на середньому рівні, а артистичні вище середнього.

Таку діагностику я провела з кожною дитиною групи С-2 у жовтні 2004 року.

Результати показали, що у дітей в кількості 12 чоловік, які виявили бажання відвідувати гурток музично-драматичний “Чарівна казка” на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто ≈ 25%. Літературна обдарованість на високому рівні – 4 дітей ≈ 33%. Артистично обдаровано 5 дітей ≈ 42%.

Результати показали, що в групі дітей при кількості 13 чоловік, які не виявили бажання відвідувати музично-драматичний гурток на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто ≈23%. Літературна обдарованість на високому рівні у 3 дітей ≈23%. Артистично обдаровано 3 дітей ≈23%.

За період з жовтня 2004 року по травень 2005 року з дітьми, які відвідували гурток проводилась систематична робота по розвитку творчих здібностей. Проводилась вона на основі створеної мною системи занять музично-драматичного гуртка. А в групі дітей, які не відвідували гурток така робота проводилась епізодично і несистематично.

Паралельно з цією роботою проводилось цілеспрямоване спостереження і бесіди з дітьми.

В процесі спостережень я з’ясувала, що діти-гуртківці виявляють ініціативу у спілкуванні, стали більш емоційними, активними. Вони почали краще володіти своїм тілом, своєю мімікою, збагатився їх словниковий запас.

Ці діти дуже люблять виконувати вправи на вираження емоцій, на розвиток мислення. З великим задоволенням вони одягають шапочки звірят і намагаються відобразити їх характерні риси. А ще більше вони люблять вгадувати, кого зобразила та чи інша дитина. Також діти полюбили вправи на виразність жесту.

Хочу зазначити, що всі ці вправи не виходили з самого початку, але в процесі систематичної роботи діти досягали гарних результатів і що головне – вони хотіли навчитися. Було дуже приємно спостерігати, як дитина тримає уявний апельсин лівою рукою, а правою відділяє дольку і пропонує її партнеру у грі „Апельсин”.

Страницы: 1 2 3

Цікаве про педагогіку і навчання:

Стан організації музично-театралізованої діяльності в дошкільному закладі №5 м.Нетішина
Одним із основних напрямків роботи ДНЗ №5 м. Нетішина є художньо-естетичний, мета якого – актуалізація дитячої творчості, розвиток природних нахилів дітей. В дошкільному закладі ця робота проводиться ...

Завдання для самостійної роботи учнів у процесі позакласного читання
Позакласне читання – це урок навчаючий, тому до його дидактичної мети, перш за все, відноситься підготовка учнів до сприймання нового матеріалу. Підготовка повинна починатися з завершенням попередньо ...

Сімейне виховання

Сімейне виховання

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї.
Музичне виховання

Музичне виховання

Найскладнішою проблемою сучасної загальноосвітньої школи є забезпечення художньо-творчого розвитку учнів.

Головні теми

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.educationua.net